САРКОПЕНІЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ
Поворознюк В.В.1, Дзерович Н.І.1, Іваник О.С.1, Карасевська Т.А.2
- 1ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ
- 2Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ
Резюме. Враховуючи суттєве постаріння населення у світі, на сьогодні значну увагу науковці приділяють вивченню геріатричних станів, серед яких вагому частку займає саркопенія. У 2016 р. саркопенія внесена до Міжнародної класифікації хвороб. Виділяють первинну та вторинну форми стану. У цій статті представлені дані літератури та результати власних досліджень щодо саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом. Мета проведеного дослідження — оцінити показники мінеральної щільності кісткової тканини, знежиреної маси та частоту пресаркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 461 жінку віком 40–87 (в середньому — 57,17±0,71) року: 71 пацієнтку з ревматоїдним артритом та 390 жінок контрольної групи. Проводили клінічне й лабораторне обстеження (визначення швидкості осідання еритроцитів та С-реактивного білка в сироватці крові). Вираженість больового синдрому визначали за допомогою візуально-аналогової шкали болю, якість життя — за допомогою анкети HAQ. Показники знежиреної маси, мінеральної щільності кісткової тканини визначали за допомогою рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Пресаркопенію (І стадію саркопенії) визначали при індексі апендикулярної знежиреної маси <5,72 кг/м2 поверхні тіла (Поворознюк В.В., Дзерович Н.І., 2016) [11]. Статистичний аналіз проводили з використанням програми «Statistica 6.0». Результати дослідження. У пацієнток з ревматоїдним артритом виявлені вірогідно нижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини на рівні шийки стегнової кістки (р=0,002), знежиреної маси всього тіла (р=0,01) та апендикулярної знежиреної маси (р<0,01). Частота пресаркопенії у жінок з ревматоїдним артритом становила 49%, в осіб контрольної групи — 18%. Висновки. При ревматоїдному артриті у пацієнтів виявлено не тільки ураження кісткової тканини, а й скелетно-м’язової тканини, що призводить до значного погіршення функціональних можливостей та якості життя пацієнтів. Враховуючи вагоме медико-соціальне значення проблеми, вчені вважають необхідними подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку, розроблення методів профілактики та лікування саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом.
Вступ
Вперше термін «саркопенія» (з грецької мови «sarx» — тіло, плоть + «penia» — зниження) запропоновано для використання в 1989 р. I. Rozenberg для опису втрати маси скелетних м’язів з віком. За даними Американського центру контролю захворюваності (Centers for Disease Control and Prevention) саркопенія визнана одним із п’яти основних факторів ризику захворюваності та смертності в осіб віком старше 65 років [1–3]. При наявності саркопенії відзначають підвищення ризику падінь, погіршення якості життя, порушення рухової активності, зниження тривалості життя та зростання летальності пацієнтів [3–8]. Згідно з консенсусом Робочої групи з вивчення саркопенії (European Working Group on Sarcopenia in Older People — EWGSOP), саркопенія — стан, який характеризується прогресивною генералізованою втратою маси та сили скелетних м’язів і супроводжується ризиком розвитку таких ускладнень, як порушення рухової активності, зниження якості життя, та може призводити до смерті. У жовтні 2016 р. саркопенія внесена до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду, код захворювання — М62.84 [9, 10]. Поширеність саркопенії значно варіює (5–70%) залежно від віку, статі та етнічної приналежності. У дослідженні NHAMES частота саркопенії в населення Нью-Мексико становила серед чоловіків 15%, серед жінок — 24%. У осіб віком >80 років цей показник становив >50%. У жителів Великобританії європеоїдної раси саркопенію діагностували у 53% випадків у чоловіків, у 31% — у жінок. Нижчу частоту саркопенії спостерігали у данських жінок віком >70 років — 12%, а також 26% чоловіків, 19% у жінок віком >80 років, які мешкають у Тайвані. Серед американців віком >80 років 50% чоловіків і 72% жінок хворіють на саркопенію, а саркопенію II ступеня діагностували у 7 і 11% відповідно. Встановлено, що саркопенія частіше діагностується в латиноамериканського населення [3, 11]. За результатами інших досліджень, проведених протягом останніх років, поширеність саркопенії представлена в табл. 1.
| Дослідження | Вік пацієнтів, років | Жінки, n | Частота саркопенії в жінок, n (%) | Чоловіки, n | Частота саркопенії в чоловіків, n (%) |
|---|---|---|---|---|---|
| R.M. Doods та співавт., 2016 р. [12] | >85 | 437 | 90 (20,6) | 282 | 59 (20,9) |
| J.C. Brown та співавт., 2016 р. [13] | ≥60 | 2500 | 756 (30,2) | 1925 | 862 (44,8) |
| J.H. Kim та співавт., 2014 р. [14] | ≥65 | 272 | 24 (8,8) | 284 | 25 (8,8) |
| H.P. Patel та співавт., 2014 р. [15] | 68–76 | н/в | н/в | 88 | 18 (20,4) |
| M. Yamada та співавт., 2013 р. [16] | 65–89 | 1314 | н/в (22,1) | 568 | н/в (21,8) |
| D. Legrand та співавт., 2013 р. [17] | ≥80 | 185 | 23 (12,4) | 103 | 13 (12,6) |
| F. Landi та співавт., 2012 р. [18] | ≥70 | 91 | 19 (21,0) | 31 | 21 (68,0) |
н/в — не визначалося. За результатами досліджень, проведених під егідою Української асоціації остеопорозу, частота пресаркопенії (І стадії саркопенії) у пацієнтів Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу віком ≥65 років підвищується з віком та становить 7%, при виключенні жінок з ожирінням — 10% (табл. 2). Частота пресаркопенії у віковій групі 85–89 років достовірно вища (р<0,005) порівняно з такою в інших групах [11]. У пацієнтів чоловічої статі віком ≥65 років встановлено також, що частота пресаркопенії підвищувалась з віком та досягала 50% (див. табл. 2).
| Вікова група, років | Уся група, n | Частота пресаркопенії | |
|---|---|---|---|
| n | % | ||
| Жінки | |||
| 65–69 | 943 | 72 | 7,6 |
| 70–74 | 877 | 54 | 6,1 |
| 75–79 | 384 | 24 | 6,3 |
| 80–84 | 204 | 14 | 6,9 |
| 85–89 | 48 | 5 | 10,4 |
| Усього | 2456 | 169 | 6,8 |
| Чоловіки | |||
| 65–69 | 155 | 23 | 14,8 |
| 70–74 | 182 | 39 | 21,4 |
| 75–79 | 106 | 30 | 28,3 |
| 80–84 | 63 | 26 | 41,3 |
| 85–89 | 23 | 10 | 43,5 |
| 90–96 | 10 | 5 | 50,0 |
| Усього | 539 | 133 | 24,7 |
У практично здорових жінок України відзначали зростання частоти саркопенії з віком від 5,1% у віковій групі 50–59 років до 30,8% — у жінок вікової групи 80–89 років. У середньому в жінок віком >65 років показник становив 21,3% (табл. 3).
| Вікова група, років | Частота саркопенії, % |
|---|---|
| 50–59 | 4,1 |
| 60–69 | 3,7 |
| 70–79 | 18,4 |
| 80–89 | 30,8 |
| У середньому >65 | 21,30 |
Виділяють первинну та вторинну форму саркопенії [10]. Первинна форма розвивається з віком при відсутності впливу різних вторинних факторів на скелетну м’язову тканину. Вторинна форма саркопенії є наслідком впливу одного чи декількох факторів/захворювань, які впливають на стан м’язової тканини (саркопенія, асоційована із супутньою патологією, зі зниженою фізичною активністю, з харчуванням тощо) (рис. 1).
Саркопенія у пацієнтів із ревматоїдним артритом
Результати метааналізу, опублікованого у 2018 р., свідчать, що поширеність саркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом варіює від 15 до 32% [19]. За даними A. Tournadre та співавторів (2017), частота пресаркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом становила 28,6%, що вірогідно відрізнялося від показника в контрольній групі — 4,8% [20]. J.T. Giles та співавтори (2008) виявили, що у жінок з ревматоїдним артритом і масою тіла в межах вікової норми (індекс маси тіла (ІМТ) <25 кг/м) втрата знежиреної маси тіла є більшою у 3 рази (відносний ризик (OR) 3,41, довірчий інтервал (CI) 1,51–7,69; р<0,05) порівняно з показниками у жінок контрольної групи [21]. За даними дослідників S.C. Doğan та співавторів (2015), індекс апендикулярної знежиреної маси (ІАЗМ) у жінок з ревматоїдним артритом був вірогідно нижчим порівняно з контролем (5,83±0,81 проти 7,30±1,64 кг/м; р<0,05). Зв’язку між саркопенією та активністю захворювання (DAS28) у цьому дослідженні не встановлено (р=0,53), рівень С-реактивного білка (СРБ) був вірогідно вищим у пацієнтів із саркопенією (р=0,02) порівняно з особами без неї [22]. G.D. Carvalho та співавтори (2019) також виявили вірогідно нижчий ІАЗМ у пацієнтів з ревматоїдним артритом та рівнем СРБ >10 мг/л порівняно з пацієнтами з тією самою патологією та рівнем СРБ 5–10 та <5 мг/л [23]. В іншому дослідженні втрата знежиреної маси у групі жінок з ревматоїдним артритом (середній вік — 47,7 року) становила 43,3 та 10% у практично здорових осіб. Також виявлено, що у жінок з ревматоїдним артритом та зниженою знежиреною масою майже вдвічі підвищений рівень СРБ порівняно з показниками у хворих на ревматоїдний артрит та нормальними показниками знежиреної маси (61,5 проти 38,5%) [24]. Серед прозапальних цитокінів, які відіграють важливу роль у патогенезі саркопенії при ревматоїдному артриті, також відводять фактору некрозу пухлини-α та інтерлейкіну-1β [20, 25–27]. Зазначимо, що при розвитку первинної саркопенії спостерігається поступове підвищення інших прозапальних цитокінів, насамперед інтерлейкіну-1 та -6 [11]. У дослідженні A. Ngeuleu та співавторів (2017) частота саркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом становила 39,8%. При проведенні простого регресійного аналізу виявлено зв’язок саркопенії з ІМТ, активністю захворювання (DAS28 ESR), наявністю ерозій кісток, окружністю талії та якістю життя. При проведенні множинного регресійного аналізу встановлено позитивний зв’язок між саркопенією та підвищенням кардіометаболічного ризику (p=0,025; OR 0,176; CI 0,038–0,980), ІМТ в межах норми (p=0,004; OR 12,3; CI 2,27–67,6), підвищеним ІМТ (p=0,004; OR 12,3; CI 2,27–67,6) та наявністю ерозій кісток (p=0,012; OR 0,057; CI 0,006–0,532). Не виявлено вірогідної статистичної відмінності щодо тривалості захворювання та застосування глюкокортикоїдів у пацієнтів з ревматоїдним артритом залежно від наявності саркопенії [28]. За даними M. Torii та співавторів (2018), поширеність саркопенії в жінок з ревматоїдним артритом становила 37,1% (саркопенія — 22,4%, тяжка саркопенія — 14,7%), при цьому частота пресаркопенії становила 49,0%. Частота падінь, переломів та зниженої мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) була вищою у пацієнтів із саркопенією порівняно з особами без неї. Незалежними факторами розвитку саркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом виявили вік, тривалість захворювання, стадію Штейнброкера, особливості харчування та застосування базисної терапії [29]. M. Sharma та співавтори (2018) також виявили вірогідно нижчі показники МЩКТ на всіх досліджуваних ділянках скелета у пацієнтів з ревматоїдним артритом порівняно з показниками контрольної групи, а також вірогідну позитивну кореляцію між МЩКТ та знежиреною масою [30]. За даними C. Popescu та співавторів (2015), вагомими факторами генералізованої втрати кісткової тканини у жінок з ревматоїдним артритом визначені тривалість та активність основного захворювання [31]. Інші дослідники [32] вважають, що застосування базисної хворобо-модифікуючої та біологічної терапії у пацієнтів з ревматоїдним артритом знижує ризик розвитку саркопенії. За даними A. Tournadre та співавторів (2017), при лікуванні тоцилізумабом пацієнтів з ревматоїдним артритом протягом 1 року спостерігалося вірогідне підвищення показників апендикулярної знежиреної маси [20]. Ефективність застосування анаболічних лікарських засобів і дієти, збагаченої білком, не доведена. На сьогодні регулярні фізичні вправи, включаючи аеробні вправи та вправи з навантаженням, розглядають як ефективний метод профілактики втрати м’язової маси у пацієнтів з ревматоїдним артритом [32]. Мета проведеного нами дослідження — оцінити показники МЩКТ, знежиреної маси та частоту пресаркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом.
Об’єкт і методи дослідження
Обстежено 461 жінку віком 40–87 років: 71 пацієнтка з ревматоїдним артритом та 390 осіб контрольної групи. Демографічні та антропометричні показники обстежених осіб представлені в табл. 4.
| Показник | Жінки | р | |
|---|---|---|---|
| з ревматоїдним артритом | контрольної групи | ||
| n | 71 | 390 | |
| Вік, років | 55,4±1,2 | 57,5±0,8 | нв |
| Зріст, см | 161,7±0,8 | 162,0±0,3 | нв |
| Маса, кг | 62,8±1,2 | 63,9±0,5 | нв |
| ІМТ, кг/м² | 24,0±0,4 | 24,4±0,2 | нв |
нв — невірогідні відмінності (р>0,05). Проводили загальноклінічне обстеження хворих. Вираженість больового синдрому визначали за допомогою візуально-аналогової шкали болю (ВАШ), якість життя за допомогою анкети HAQ. Визначення активності ревматоїдного артриту проводили на підставі визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), інтегрального показника DAS-28, рівня СРБ у сироватці крові імуноферментним методом (тест-набори BioSystem S.A., Іспанія). Показники знежиреної маси, МЩКТ визначали за допомогою рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Для оцінки знежиреної маси використовували ІАЗМ, який розраховували за формулою: ІАЗМ = знежирена маса верхніх і нижніх кінцівок (кг)/зріст (м). Пресаркопенію (І стадію саркопенії — наявність зниженої знежиреної маси) визначали за даними при ІАЗМ <5,72 кг/м [1]. Статистичний аналіз проводили з використанням програми «Statistica 6.0». Характер розподілу в кожній вибірці визначали за критерієм Колмогорова — Смирнова. Відмінності між двома групами були визначені з використанням критерію Стьюдента (t). Проводили кореляційний аналіз. Результати представлені у вигляді: M±SD. За критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали р<0,05.
Результати дослідження
У жінок з ревматоїдним артритом встановлено вірогідно нижчі показники МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки (р=0,002) порівняно з показниками у контрольній групі, тоді як МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта вірогідно не відрізнялась (р=0,3) (табл. 5).
| Показник | Жінки | р | |
|---|---|---|---|
| з ревматоїдним артритом | контрольної групи | ||
| МЩКТ поперекового відділу хребта, г/см² | 0,99±0,02 | 1,02±0,01 | 0,3 |
| МЩКТ шийки стегнової кістки, г/см² | 0,78±0,02 | 0,84±0,01 | 0,002 |
| Знежирена маса всього тіла, кг | 37,57±0,47 | 38,86±0,19 | 0,01 |
| Апендикулярна знежирена маса, кг | 15,07±0,27 | 16,47±0,10 | <0,01 |
| ІАЗМ, кг/м | 5,76±0,09 | 6,27±0,03 | <0,01 |
Показники знежиреної маси всього тіла, апендикулярної знежиреної маси та ІАЗМ були вірогідно нижчими порівняно з такими у жінок контрольної групи (рис. 2).
Частота пресаркопенії у жінок з ревматоїдним артритом була вірогідно вищою (49%) порівняно з особами контрольної групи (18%) (рис. 3).
У пацієнток з ревматоїдним артритом порівняно з особами контрольної групи встановлено вірогідно нижчі показники апендикулярної знежиреної маси залежно від тривалості захворювання (рис. 4).
При проведенні кореляційного аналізу нами не було встановлено вірогідного зв’язку між показниками активності (СРБ, ШОЕ, ВАШ, DAS28), якості життя та показниками знежиреної маси у пацієнток з ревматоїдним артритом (табл. 6). При цьому виявлено вірогідний кореляційний зв’язок між кількістю набряклих суглобів та знежиреною масою верхніх кінцівок (r=0,67; р=0,02).
| Показник | Знежирена маса | ІАЗМ | ||
|---|---|---|---|---|
| верхніх кінцівок, г | нижніх кінцівок, г | апендикулярна, кг | ||
| СРБ, мг/л | r=0,18 | r=–0,15 | r=–0,76 | r=–0,10 |
| p=0,6 | p=0,7 | p=0,8 | p=0,8 | |
| ШОЕ, мм/год | r=0,034 | r=–0,084 | r=–0,060 | r=–0,11 |
| p=0,9 | p=0,8 | p=0,9 | p=0,7 | |
| Кількість набряклих суглобів | r=0,70 | r=0,50 | r=0,56 | r=0,44 |
| p=0,02 | p=0,1 | p=0,08 | p=0,2 | |
| Кількість чутливих суглобів | r=0,15 | r=0,11 | r=0,12 | r=–0,06 |
| p=0,7 | p=0,7 | p=0,7 | p=0,9 | |
| ВАШ, бали | r=–0,26 | r=–0,12 | r=–0,16 | r=–0,24 |
| p=0,4 | p=0,7 | p=0,6 | p=0,5 | |
| DAS28 | r=0,15 | r=0,11 | r=0,13 | r=–0,10 |
| p=0,7 | p=0,7 | p=0,7 | p=0,8 | |
| Якість життя (за шкалою HAQ) | r=0,09 | r=0,10 | r=0,10 | r=0,08 |
| p=0,8 | p=0,8 | p=0,8 | p=0,8 | |
Висновки та обговорення
Встановлено вірогідно нижчі показники знежиреної маси в пацієнток з ревматоїдним артритом порівняно з показниками у жінок контрольної групи. Подібні результати отримано в нещодавно проведених дослідженнях [24, 32]. Частота пресаркопенії в жінок України з ревматоїдним артритом є вірогідно вищою та становить 49% порівняно з особами контрольної групи — 18%. При порівнянні отриманих результатів з даними літератури слід зазначити, що частота пресаркопенії подібна до результатів дослідження M. Torii та співавторів (49%) (2018) [29] та вища порівняно з даними дослідження A. Tournadre та співавторів (28,6%) (2017) [20]. Обмеженням нашого дослідження було те, що ми не проводили оцінку сили та функції скелетних м’язів у пацієнток із ревматоїдним артритом, що дало нам можливість визначити в них частоту лише пресаркопенії, а не саркопенії ІІ та ІІІ стадії. При проведенні кореляційного аналізу нами не встановлено вірогідного зв’язку між показниками активності, якості життя та показниками знежиреної маси в жінок з ревматоїдним артритом, що, на нашу думку, зумовлено «малою» вибіркою обстежених пацієнток. Таким чином, слід пам’ятати, що при ревматоїдному артриті у пацієнтів наявні не тільки ураження кісткової тканини, а й скелетної м’язової тканини, що призводить до значного погіршення функціональних можливостей та якості життя пацієнтів. Враховуючи вагоме медико-соціальне значення проблеми, вчені вважають необхідними подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку, розроблення методів профілактики та лікування саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом.
Список використаної літератури
- 1. Rosenberg I.H. (1997) Sarcopenia: origins and clinical relevance. J. Nutr.,127: 990–991, doi: 10.1093/jn/127.5.990S.
- 2. Burton L.A., Sumukadas D. (2010) Optimal management of sarcopenia. Clin. Inter. Aging., 5: 217–228. PMID: 20852669.
- 3. Cruz-Jentoft A.J., Baeyens J.P., Bauer J.M. et al. (2010) Sarcopenia: European consensus on definition and diagnosis. Age Ageing, 39: 412–423. doi: 10.1093/ageing/afq034.
- 4. Cruz-Jentoft A.J., Landi F., Schneider S.M. et al. (2014) Prevalence of and interventions for sarcopenia in ageing adults: a systematic review. Report of the International Sarcopenia Initiative (EWGSOP and IWGS). Age Ageing, 43: 748–759.
- 5. Di Monaco M., Castiglioni C., Vallero F. et al. (2011) Appendicular lean mass does not mediate the significant association between vitamin D status and functional outcome in hip-fracture women. Arch. Phys. Med. Rehabil., 92(2): 271–276. doi: 10.1016/j.apmr.2010.09.028.
- 6. Landi F., Cruz-Jentoft A.J., Liperoti R. et al. (2013) Sarcopenia and mortality risk in frail older persons aged 80 years and older: results from ilSIRENTE study. Age Ageing, 42: 203–209. doi: 10.1093/ageing/afs194.
- 7. Morley J.E., Anker S.D., Evans W.J. (2009) Cachexia and aging: an update based on the Fourth International. Cachexia Meeting. J. Nutr. Health Aging, 13: 47–55.
- 8. Volpato S., Bianchi L., Cherubini A. et al. (2014) Prevalence and clinical correlates of sarcopenia in community-dwelling older people: application of the EWGSOP definition and diagnostic algorithm. J. Gerontol. A. Biol. Sci. Med. Sci, 69: 438–446. doi: 10.1093/gerona/glt149.
- 9. Anker S.D., Morley J.E., von Haehling S. (2016) Welcome to the ICD-10 code for sarcopenia. J. Cachexia Sarcopenia Muscle, 7: 512–514. doi: 10.1002/jcsm.12147.
- 10. Cruz-Jentoft A.J., Bahat G., Bauer J. et al. (2019) Sarcopenia: revised European consensus on definition and diagnosis. Age Ageing, 48(1): 16–31. doi: 10.1093/ageing/afy169.
- 11. Povoroznyuk V., Binkley N., Dzerovych N., Povoroznyuk R. (2016) Sarkopeniya [Sarcopenia]. Kyiv, 180 p. (in Ukrainian).
- 12. Dodds R.M., Granic A., Davies K. et al. (2017) Prevalence and incidence of sarcopenia in the very old: findings from the Newcastle 85+ Study. J. Cachexia Sarcopenia Muscle, 8: 229–237, doi: 10.1002/jcsm.12157.
- 13. Brown J.C., Harhay M.O., Harhay M.N. (2016) Sarcopenia and mortality among a population-based sample of community-dwelling older adults. J. Cachexia Sarcopenia Muscle, 7: 290–298. doi: 10.1002/jcsm.12073.
- 14. Kim J.H., Lim S., Choi S.H. et al. (2014) Sarcopenia: an independent predictor of mortality in community-dwelling older Korean men. J. Gerontol. A Biol. Sci Med. Sci, 69: 1244–1252. doi: 10.1093/gerona/glu050.
- 15. Patel H.P., Al-Shanti N., Davies L.C. et al. (2014) Lean mass, muscle strength and gene expression in community dwelling older men: findings from the Hertfordshire sarcopenia study (HSS). Calcif. Tissue Int., 95: 308–316. doi: 10.1007/s00223-014-9894-z.
- 16. Yamada M., Nishiguchi S., Fukutani N. et al. (2013) Prevalence of sarcopenia in community-dwelling Japanese older adults. J. Am. Med. Dir. Assoc., 14: 911–915. doi: 10.1016/j.jamda.2013.08.015.
- 17. Legrand D., Vaes B., Matheп C. et al. (2013) The prevalence of sarcopenia in very old individuals according to the European consensusdefinition: insights from the BELFRAIL study. Age Ageing, 42: 727–734. doi: 10.1093/ageing/aft128.
- 18. Landi F., Liperoti R., Fusco D. et al. (2012) Prevalence and risk factors of sarcopenia among nursing home older residents. J. Gerontol. A Biol. Sci Med Sci., 67: 48–55. doi: 10.1093/gerona/glr035.
- 19. Santo R.C.E., Fernandes K.Z., Lora P.S. (2018) Prevalence of rheumatoid cachexia in rheumatoid arthritis: a systematic review and meta-analysis. J. Cachexia Sarcopenia Muscle, 9(5): 816–825. doi: 10.1002/jcsm.12320.
- 20. Tournadre A., Pereira B., Dutheil F. et al. (2017) Changes in body composition and metabolic profile during interleukin 6 inhibition in rheumatoid arthritis. J. Cachexia Sarcopenia Muscle, 8(4): 639–646. doi: 10.1002/jcsm.12189.
- 21. Giles J.T., Ling S.M., Ferrucci L. et al. (2008) Abnormal body composition phenotypes in older rheumatoid arthritis patients: association with disease characteristics and pharmacotherapies. Arthr. Rheum., 59: 807–815. doi: 10.1002/art.23719.
- 22. Doğan S.C., Hizmetli S., Hayta E. et al. (2015) Sarcopenia in women with rheumatoid arthritis. Eur. J. Rheumatol., 2(2): 57–61. doi: 10.5152/eurjrheum.2015.0038.
- 23. Carvalho G.D., Bonfiglioli K., Caparbo V.F. et al. (2019) Changes to Body Composition in Women With Long-Standing Established Rheumatoid Arthritis: Differences by Level of Disease Activity. J. Clin. Densitom., 13: S1094–6950(19)30070-8. doi: 10.1016/j.jocd.2019.06.002.
- 24. Munro R., Capell H. (1997) Prevalence of low body mass in rheumatoid arthritis: association with the acute phase response. Ann. Rheum. Dis., 56: 326–329.
- 25. Greenlund L.J., Nair K.S. (2003) Sarcopenia-consequences mechanisms and potential therapies. Aging, 124: 287–299. PMID: 12663126.
- 26. Visser M., Pahor M., Taaffe D.R. et al. (2002) Relationship of interleukin-6 and tumor necrosis factor-alpha with muscle mass and muscle strength in elderly men and women: the Health ABC Study. J. Gerontol. A Biol. Sci Med. Sci, 57: 326–332.
- 27. Volpato S., Guralnik J.M., Ferrucci L. et al. (2001) Cardiovascular disease, interleukin-6, and risk of mortality in older women: the women’s health and aging study. Circulation, 103: 947–953.
- 28. Ngeuleu A., Allali F., Medrare L. et al. (2017) Sarcopenia in rheumatoid arthritis: prevalence, influence of disease activity and associated factors. Rheumatol. Int., 37(6): 1015–1020. doi: 10.1007/s00296-017-3665-x.
- 29. Torii M., Hashimoto M., Hanai A. et al. (2018) Prevalence and factors associated with sarcopenia in patients with rheumatoid arthritis. Mod. Rheumatol., 11: 1–17. doi: 10.1080/14397595.2018.1510565.
- 30. Sharma M., Dhakad U., Wakhlu A. et al. (2018) Lean mass and disease activity are the best predictors of bone mineral loss in the premenopausal women with rheumatoid arthritis. Indian J. Endocrinol. Metab., 22(2): 236–243. doi: 10.4103/ijem.IJEM_665_17.
- 31. Popescu C., Bojinca V., Opris D. et al. (2015) Dual X-ray absorptiometry whole body composition of bone tissue in rheumatoid arthritis — a cross-sectional study. MAEDICA — J. Clin. Med., 10(1): 19–26.
- 32. Krajewska-Włodarczyk M. (2016) Sarcopenia in rheumatoid arthritis. Wiad Lek, 69(3 pt. 2): 542–547. PMID: 27717942.
Саркопения у больных ревматоидным артритом
Резюме. Учитывая значимое постарение населения в мире, на сегодняшний день большое внимание ученые уделяют изучению саркопении. В 2016 г. саркопения внесена в Международную классификацию болезней. Выделяют первичную и вторичную формы состояния. В этой статье представлены данные литературы и результаты собственных исследований по саркопении у пациентов с ревматоидным артритом. Цель выполненного исследования — оценить показатели минеральной плотности костной ткани, обезжиренной массы и частоту пресаркопении у пациентов с ревматоидным артритом. Объект и методы исследования. Обследовано 461 женщину в возрасте 40–87 (средний возраст — 57,17±0,71) года: 71 пациентка с ревматоидным артритом и 390 женщин контрольной группы. Проводили клиническое и лабораторное обследование (определение скорости оседания эритроцитов и С-реактивного белка в сыворотке крови). Выраженность болевого синдрома определяли с помощью визуально-аналоговой шкалы боли, качество жизни — с помощью анкеты HAQ. Показатели обезжиренной массы, минеральной плотности костной ткани определяли с помощью рентгеновской абсорбциометрии (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Пресаркопению (І стадию саркопении) определяли при значении индекса аппендикулярной обезжиренной массы меньше 5,72 кг/м (Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., 2016) [11]. Статистический анализ проводили с использованием программы «Statistica 6.0». Результаты исследования. У пациенток с ревматоидным артритом выявлены достоверно более низкие показатели минеральной плотности костной ткани на уровне шейки бедренной кости (р=0,002), обезжиренной массы всего тела (р=0,01) и аппендикулярной обезжиренной массы (р<0,01). Частота пресаркопении у женщин с ревматоидным артритом составила 49%, у лиц контрольной группы — 18%. Выводы. При ревматоидном артрите у пациентов выявлено не только поражение костной ткани, но и скелетной мышечной ткани, что приводит к значительному ухудшению функциональных возможностей и качества жизни пациентов. Учитывая важное медико-социальное значение проблемы, ученые считают необходимыми дальнейшие исследования по изучению механизмов развития, разработке методов профилактики и лечения саркопении у пациентов с ревматоидным артритом.
саркопения, скелетная мышечная ткань, остеопороз, костная ткань, ревматоидный артрит.
Адреса для листування: Поворознюк Владислав Володимирович 04114, Київ, вул. Вишгородська, 67 ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», відділ клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату E-mail: okfpodac@ukr.net
Leave a comment