УДК 618.39-036.3/.4-07:[544.6.018.47:577.161.2]-055.2˝364˝(477.61)
DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.78.13011

Вступ

Загрозливе переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає у 15–20% випадків триваючої вагітності й пов’язане з передчасними пологами та недостатньою масою тіла при народженні, прееклампсією, передчасним розривом плодових оболонок, відшаруванням плаценти (Ahmed S.R. et al., 2012). Передчасні пологи у короткостроковій перспективі є основною причиною смерті новонароджених і другою причиною смертності дітей віком до 5 років (Liu L. et al., 2012). Оцінки, засновані на останніх даних зі 107 країн, показують, що в 2014 р. близько 10,6% живонароджень у всьому світі (14,84 млн) були передчасними. Існують значні відмінності в показниках між країнами (8,7% в Європі проти 13,55% у Північній Африці) (Chawanpaiboon S. et al., 2018). Незважаючи на успіхи у вивченні етіології, патогенезу, розроб­ленні різних методів діагностики і лікування ЗПВ, частота невиношування залишається стабільною (Blencowe H. et al., 2013; Chang H.H. et al., 2013).

Виявлено ряд материнських факторів, які впливають на ризик виникнення невиношування вагітності. З них деякі є немодифікованими, такі як невиношування в анамнезі, материнський вік <19 і >35 років (van Zijl M.D. et al., 2016; Mayo J.A. et al., 2017; Leader J. et al., 2018), багатоплідна вагітність (Fuchs F., Senat M.V., 2016), коротка довжина шийки матки (Berghella V., 2012), дилатація/­вишкрібання (Lemmers M. et al., 2016), етнічна приналежність і сімейний анамнез (Manuck T.A., 2017; Smid M.C. et al., 2017), генетичні фактори (Zhang G. et al., 2017). Деякі з факторів можна змінити, наприклад харчування, низький соціально-економічний статус, низький індекс маси тіла, ожиріння, куріння, зловживання психоактивними речовинами, короткий інтервал між вагітностями, бактеріальний вагіноз, нелікована антенатальна депресія та використання допоміжних репродуктивних технологій (Rubens C.E. et al., 2014; Staneva A. et al., 2015; Frey H.A., Klebanoff M.A., 2016; Jarde A. et al., 2016). Вивчаються дані про раціон харчування, поживні й біоактивні речовини матері в контексті зниження ризику виникнення невиношування вагітності (Mikkelsen T.B. et al., 2008; Englund-Ögge L. et al., 2012; 2014; 2017; Saunders L. et al., 2014). Показано, що вегетаріанська (Position of the American Diete­tic Association and Dietitians of Canada, 2003) або переважно рослинна дієта пов’язані з низьким вмістом вітаміну B₁₂, вітаміну D, цинку і підвищеним ризиком невиношування вагітності (Chia A.R. et al., 2019; Raghavan R. et al., 2019). Вивчається роль макро- і мікроелементів. Показано, що дефіцит цинку змінює циркулюючі рівні ряду гормонів, пов’язаних із початком пологів, таких як прогестерон і пролактин (Black R.E. et al., 2008; Ota E. et al., 2015; Wilson R.L. et al., 2016). Визначено, що дефіцит вітаміну D у жінок репродуктивного віку досить поширений, а низький рівень вітаміну D у матері в період вагітності є чинником ризику для різних несприятливих наслідків вагітності, включаючи передчасні пологи (Qin L.L. et al., 2016; Zhou S. et al., 2017). Показано, що дефіцит магнію у період вагітності пов’язаний з вищим ризиком прееклампсії, плацентарної дисфункції та передчасних пологів (Crosby D.D. et al., 2014). Наявні дані не дозволяють зробити висновки щодо ефективності кальцію, заліза, фолієвої кислоти у зниженні ризику виникнення передчасних пологів (Villar J. et al., 2003; Buppasiri P. et al., 2015).

Кількість досліджень, присвячених вивченню та ранній ідентифікації факторів ризику передчасного переривання вагітності, а також розробці ефективних профілактичних втручань, в останні роки збільшується. Проте недостатньо висвітлені питання змісту макро- та мікроелементів і рівня вітаміну D у вагітних із ЗПВ, які проживають у зоні збройного конфлікту.

Мета дослідження — вивчити особливості електролітного статусу та рівня вітаміну D у вагітних із ЗПВ у I і II триместр, які проживають у Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у цих жінок.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Нами обстежено 24 вагітних в I і II триместр, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях Луганської області в 2015–2017 рр. (група I). Контрольну групу (група II) становили 25 вагітних з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну. Перед початком обстеження кожна учасниця дослідження підписала Інформовану згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування і обробку персональних даних. Критеріями включення в основну групу були наявність симптомів ЗПВ, терміни гестації, відповідні I і II триместру вагітності.

Спостереження та клінічне обстеження жінок проводилися відповідно до рекомендацій, викладених у наказах МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» та від 03.11.200 р. № 624 Клінічний протокол «Невиношування вагітності». Усім вагітнім проведено комплексне клініко-­лабораторне (збір анамнезу, клініко-акушерське обстеження, клінічне, біохімічне дослідження крові, коагулограма, визначення вмісту вітаміну D та концентрації мікроелементів Na⁺, K⁺, Cl⁺, Ca²⁺, P, Mg, Zn у сироватці крові, загальний аналіз сечі, мікроскопічне, бактеріологічне дослідження вагінальних і цервікальних виділень) та інструментальне обстеження.

Статистичну обробку даних проводили з використанням програми SPSS 17.0 та Microsoft Excel for Windows (2013). Нормальність розподілу даних кількісного типу визначали за допомогою критерію Шапіро — Уїлка. Оцінювали достовірні відмінності за допомогою непараметричного теста Манна — Уїтні для незалежних вибірок, проводили аналіз рангових кореляцій за Спірменом. Дані представлялися у вигляді Me (Q1–Q3), де Me — медіана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали рівним 0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Середній вік жінок групи I становив 30,00 (24,25–34,00), групи II — 26,00 (24,00–29,50) року (р=0,143). Найбільше пацієнток спостерігалося у віці 20–30 років (16 (66,67%) і 20 (80,00%) особи відповідно), тобто серед активної та працездатної частини населення. Переважна більшість жінок перебували у зареєстрованому шлюбі — 20 (83,33%) і 21 (84,00%) відповідно.

Індекс маси тіла становив 22,05 (20,55–24,52) і 21,61 (19,24–25,19) відповідно (р=0,589). Середній вік менархе у групі I становив 13,00 (12,00–14,00), у групі II — 13,00 (12,00–14,00) року. Соматична захворюваність вагітних представлена хворобами дихальних шляхів (2 (8,33%) і 1 (4,00%) жінок відповідно), хвороби сечовивідних шляхів відзначали — у 2 (8,33%) і 1 (4,00%), гіперплазію щитовидної залози I–II ступеня, еутиреоз — 3 (12,5%) і 1 (4,00%) пацієнтки відповідно.

Вагітність була першою у 13 (54,17%) і 12 (48,00%) жінок відповідно. Пологи в анамнезі були у 11 (45,83%) і 11 (44,00%), штучні аборти — у 8 (33,33%) і 7 (25,00%), мимовільні аборти — у 2 (8,33%) і 1 (4,00%), аборт, що не відбувся, — у 3 (12,5%) і 1 (4,00%) осіб відповідно.

З перенесених гінекологічних захворювань найчастішими були ектопія циліндричного епітелію шийки матки — 6 (25,00%) і 7 (24,00%), запальні захворювання жіночих статевих органів — 5 (20,83%) і 3 (12,00%) жінки відповідно.

Показники вмісту електролітів у сироватці крові пацієнток обстежених груп були в межах референтної норми, проте медіанні значення концентрацій магнію та цинку перебували біля нижньої межі норми (таблиця). Концентрація магнію в групі I достовірно відрізнялася від даних групи II, медіанне значення концентрації цинку було нижче у групі I, проте статистично не підтверджено (р=0,054), концентрації натрію, калію, хлору достовірно не відрізнялися.

Медіанне значення концентрації вітаміну 25(ОН) D у групі I було достовірно нижче порівняно з даними групи II: Ме (Q1–Q3) = 26,03 (23,52–28,97) та 28,28 (25,83–29,54) нг/мл відповідно (р=0,042). У всіх вагітних групи I показники були нижчі нижньої межі норми, у групі II — зафіксовані у 21 (84%) особи.

У групі I виявлено статистично значущі кореляційні зв’язки між показником концентрації цинку та концентрацією кальцію (r=0,647; р=0,001), магнію (r=–0,587; р=0,003), фосфору (r=–0,417; р=0,042), а також між концентрацією магнію та кальцію (r=–0,413; р=0,034).

У дослідженні нами виявлено, що серед вагітних групи I концентрація магнію була нижчою порівняно з показниками контрольної групи, що зіставне з даними J. Villar та співавторів (2003). Магнієвий гомеостаз регулюється кількома механізмами, дослідники виділяють дві основні причини дефіциту магнію у вагітних — низьке споживання магнію з їжею і високу екскрецію магнію з сечею. Подібна ситуація в наших умовах може бути спричинена їжею з високим вмістом жирів і цукру, з малою часткою цільнозернових продуктів, овочів і фруктів. У період вагітності, при стресі підвищується потреба в магнії, ЗПВ може розглядатися як стресогенна ситуація.

Цинк відноситься до есенціальних, тобто життєво необхідних, мікроелементів. Нами виявлено тенденцію до зниження його рівня у жінок групи I, що узгоджується з даними R.L. Wilson та співавторів (2016).

Пацієнтки з ЗПВ характеризуються достовірно нижчою концентрацією вітаміну D, нами виявлено гіповітаміноз у 100% випадків, що підтверджує дані R. Saraf та співавторів (2016). Можна припустити, що ускладнений перебіг вагітності у групі I спричинений в тому числі й недостатністю вітаміну D, враховуючи його метаболічні, імуномодулюючі та протизапальні ефекти.

Отримані нами дані підтверджують думку про вагітних із ЗПВ як найбільш уразливу групу населення, яке проживає у зоні збройного конфлікту. Необхідна рання ідентифікація електролітного дисбалансу та недостатності вітаміну D, які можна віднести до модифікованих факторів ризику розвитку ускладнень вагітності, а також своєчасне розроблення ефективних профілактичних та корекційних заходів.

ВИСНОВКИ

Вагітні із ЗПВ в I і II триместр, які проживають у Луганській області, характеризуються достовірно нижчими показниками концентрації магнію та вітаміну D в сироватці крові. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією цинку та кальцію та негативний — магнію та фосфору.

Антенатальне вивчення вмісту електролітів та вітаміну D в сироватці крові вагітних із симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення та своєчасно розробити в разі потреби коригуючі та реабілітаційні заходи, які сприятимуть успішному завершенню вагітності та позитивно впливатимуть на здоров’я матері та її потомства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• Ahmed S.R., El-Sammani Mel-K., Al-Sheeha M.A. et al. (2012) Pregnancy outcome in women with threatened miscarriage: a year study. Mater Sociomed, 24(1): 26–28, doi: 10.5455/msm.2012.24.26–28.
• Berghella V. (2012) Universal Cervical Length Screening for Prediction and Prevention of Preterm Birth. Obstet. Gynecol. Surv., 67: 653–657, doi: 10.1097/OGX.0b013e318270d5b2.
• Black R.E., Allen L.H.A., Bhutta Z. et al. (2008) Maternal and child undernutrition: Global and regional exposures and health consequences. Lancet, 371: 243–260.
• Blencowe H., Cousens S., Chou D. et al. (2013) Born too Soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod Health, 10(1): S2, doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S2.
• Buppasiri P., Lumbiganon P., Thinkhamrop J. et al. (2015) Calcium supplementation (other than for preventing or treating hypertension) for improving pregnancy and infant outcomes. Cochrane Database Syst. Rev., CD007079, doi: 10.1002/14651858.CD007079.pub3.
• Chang H.H., Larson J., Blencowe H. et al. (2013) Preventing preterm births: analysis of trends and potential reductions with interventions in 39 countries with very high human development index. Lancet, 381(9862): 223–234, doi: 10.1016/S0140-6736(12)61856-X.
• Chawanpaiboon S., Vogel J.P., Moller A.-B. et al. (2018) Global, regional, and national estimates of levels of preterm birth in 2014, a systematic review and modelling analysis. Lancet Glob. Health, 7: e37–e46, doi: 10.1016/S2214-109X(18)30451-0.
• Chia A.R., Chen L.W., Lai J.S. et al.(2019) Maternal Dietary Patterns and Birth Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis. Adv. Nutr., 10: 685–695, doi: 10.1093/advances/nmy123.
• Crosby D.D., Shepherd E.A., Crowther C., Makrides M. (2014) Magnesium supplementation in pregnancy. Cochrane Database Syst. Rev., 4: CD000937.
• Englund-Ögge L., Birgisdóttir B.E., Sengpiel V. et al. (2017) Meal frequency patterns and glycemic properties of maternal diet in relation to preterm delivery: Results from a large prospective cohort study. PLoS ONE, 12: e0172896, doi: 10.1371/journal.pone.0172896.
• Englund-Ögge L., Brantsæter A.L., Haugen M. et al. (2012) Association between intake of artificially sweetened and sugar-sweetened beverages and preterm delivery: A large prospective cohort study123. Am. J. Clin. Nutr., 96: 552–559, doi: 10.3945/ajcn.111.031567.
• Englund-Ögge L., Brantsæter A.L., Sengpiel V. et al.(2014) Maternal dietary patterns and preterm delivery: Results from large prospective cohort study. BMJ, 348: g1446, doi: 10.1136/bmj.g1446.
• Frey H.A., Klebanoff M.A. (2016) The epidemiology, etiology, and costs of preterm birth. Semin. Fetal. Neonatal. Med., 21: 68–73, doi: 10.1016/j.siny.2015.12.011.
• Fuchs F., Senat M.V. (2016) Multiple gestations and preterm birth. Semin. Fetal. Neonatal. Med., 21: 113–120, doi: 10.1016/j.siny.2015.12.010.
• Jarde A., Morais M., Kingston D. et al. (2016) Neonatal Outcomes in Women With Untreated Antenatal Depression Compared With Women Without Depression. JAMA Psychiatry, 73: 826–837, doi: 10.1001/jamapsychiatry.2016.0934.
• Leader J., Bajwa A., Lanes A. et al. (2018) The Effect of Very Advanced Maternal Age on Maternal and Neonatal Outcomes: A Systematic Review. J. Obstet. Gynaecol. Can., 40: 1208–1218, doi: 10.1016/j.jogc.2017.10.027.
• Lemmers M., Verschoor M.A., Hooker A.B. et al. (2016) Dilatation and curettage increases the risk of subsequent preterm birth: A systematic review and meta-analysis. Hum. Reprod. (Oxf. Engl.), 31: 34–45, doi: 10.1093/humrep/dev274.
• Liu L., Johnson H.L., Cousens S. et al. (2012) Global, regional, and national causes of child mortality: An updated systematic analysis for 2010 with time trends since 2000. Lancet, 379: 2151–2161, doi: 10.1016/S0140-6736(12)60560-1.
• Manuck T.A. (2017) Racial and ethnic differences in preterm birth: A complex, multifactorial problem. Semin. Perinatol., 41: 511–518, doi: 10.1053/j.semperi.2017.08.010.
• Mayo J.A., Shachar B.Z., Stevenson D.K., Shaw G.M. (2017) Nulliparous teenagers and preterm birth in California. J. Périnat. Med., 45: 959–967, doi: 10.1515/jpm-2016-0313.
• Mikkelsen T.B., Osterdal M.L., Knudsen V.K. et al. (2008) Association between a Mediterranean-type diet and risk of preterm birth among Danish women: A prospective cohort study. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 87: 325–330, doi: 10.1080/00016340801899347.
• Ota E., Mori R., Middleton P. et al. (2015) Zinc supplementation for improving pregnancy and infant outcome. Cochrane Database Syst. Rev., 2: CD000230, doi: 10.1002/14651858.CD000230.pub5.
• Position of the American Dietetic Association and Dietitians of Canada: Vegetarian diets (2003) J. Am. Diet. Assoc., 103: 748–765, doi: 10.1053/jada.2003.50142.
• Qin L.L., Lu F.G., Yang S.H. et al. (2016) Does Maternal Vitamin D Deficiency Increase the Risk of Preterm Birth: A Meta-Analysis of Observational Studies. Nutrients, 8: 301, doi: 10.3390/nu8050301.
• Raghavan R., Dreibelbis C., Kingshipp B.L. et al. (2019) Dietary patterns before and during pregnancy and birth outcomes: A systematic review. Am. J. Clin. Nutr., 109: 729S–756S, doi: 10.1093/ajcn/nqy353.
• Rubens C.E., Sadovsky Y., Muglia L. et al. (2014) Prevention of preterm birth: Harnessing science to address the global epidemic. Sci. Transl. Med., 6: 262sr5, doi: 10.1126/scitranslmed.3009871.
• Saraf R., Morton S.M.B., Camargo C.A., Grant C.C. (2016) Global summary of maternal and newborn vitamin D status — a systematic review. Matern. Child. Nutr., 12: 647–668, doi: 10.1111/mcn.12210.
• Saunders L., Guldner L., Costet N. et al. (2014) Effect of a Mediterranean Diet during Pregnancy on Fetal Growth and Preterm Delivery: Results From a French Caribbean Mother-Child Cohort Study (TIMOUN) Paediatr. Périnat. Epidemiol., 28: 235–244, doi: 10.1111/ppe.12113.
• Smid M.C., Lee J.H., Grant J.H. et al. (2017) Maternal race and intergenerational preterm birth recurrence. Am. J. Obstet. Gynecol., 217: 480.e1–480.e9, doi: 10.1016/j.ajog.2017.05.051.
• Staneva A., Bogossian F., Pritchard M., Wittkowski A. (2015) The effects of maternal depression, anxiety, and perceived stress during pregnancy on preterm birth: A systematic review. Women Birth, 28: 179–193, doi: 10.1016/j.wombi.2015.02.003.
• van Zijl M.D., Koullali B., Mol B.W. et al. (2016) Prevention of preterm delivery: Current challenges and future prospects. Int. J. Womens Health, 8: 633–645, doi: 10.2147/IJWH.S89317.
• Villar J., Merialdi M., Gulmezoglu A.M. et al. (2003) Nutritional interventions during pregnancy for the prevention or treatment of maternal morbidity and preterm delivery: An overview of randomized controlled trials. J. Nutr., 133: 1606s–1625s, doi: 10.1093/jn/133.5.1606S.
• Wilson R.L., Grieger J.A., Bianco-Miotto T., Roberts C.T. (2016) Association between Maternal Zinc Status, Dietary Zinc Intake and Pregnancy Complications: A Systematic Review. Nutrients, 8: 641, doi: 10.3390/nu8100641.
• Zhang G., Feenstra B., Bacelis J. et al. (2017) Genetic Associations with Gestational Duration and Spontaneous Preterm Birth. N. Engl. J. Med., 377: 1156–1167, doi: 10.1056/NEJMoa1612665.
• Zhou S., Tao Y., Huang K., Zhu B. (2017) Vitamin D and risk of preterm birth: Up-to-date meta-analysis of randomized controlled trials and observational studies. J. Obstet. Gynaecol. Res., 43: 247–256, doi: 10.1111/jog.13239.

Адреса для листування:
Романенко Ірина Юріївна
02091, Київ, Кловський узвіз, 13 А
Український науково-практичний центр
ендокринної хірургії, трансплантації
ендокринних органів і тканин МОЗ України
Е-mail: irynaroman2017@gmail.com

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *