КРОС-КУЛЬТУРНА АДАПТАЦІЯ УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ТОРОНТСЬКОЇ ШКАЛИ АЛЕКСИТИМІЇ TAS-20: АПРОБАЦІЯ У ХВОРИХ НА АНКІЛОЗИВНИЙ СПОНДИЛІТ

DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.91.17556

УДК 616.721-002.77-056.24:159.942

ВСТУП

Термін «алекситимія» введений Пітером Сіфнеосом в 1973 р. для визначення групи когнітивних та афективних характеристик, які відмічалися у пацієнтів із класичними психосоматичними захворюваннями [24]. Основними характеристиками цього поняття є труднощі в ідентифікації та описі почуттів, труднощі у диференціації почуттів і тілесних симптомів, недостатньо розвинений процес уяви, збіднення фантазії, збіднення інтроспективного та конкретного мислення [21, 1].

Алекситимія (АЛ) розглядається як стійка риса особистості, яка разом з іншими факторами зовнішнього середовища зумовлює загострення соматичних захворювань і може бути чинником виникнення психічних розладів. Спрямованість цієї залежності точно невідома через неоднорідність етіології АЛ і потребує подальших досліджень [21].

В останні роки зросла увага до АЛ через її роль при психосоматичних станах [15, 19] та труднощі, які виникають у даної категорії осіб при виявленні відчуттів і розрізненні почуттів від тілесних відчуттів [1]. Через складнощі алекситимічних пацієнтів описати свої суб’єктивні відчуття, обмеження образних процесів, відсутність уяви та відсутність адекватної реакції на звичні стимули [22, 25] феномен АЛ має незаперечне клінічне значення, оскільки оцінка лікарем стану хворих та прийняття рішення стосовно терапевтичної тактики значною мірою ґрунтується на тих характеристиках, які надає сам пацієнт своє­му стану [28].

Доведено, що АЛ асоціюється з хронічним болем та суттєво впливає на рольове фізичне та соціальне функціонування [5, 16]. Існують переконливі докази того, що АЛ асоціюється з інтенсивністю хронічного болю [23].

Наприклад, у дослідженні L. Marchi та співавторів (2019), метою якого було дослідити взаємозв’язок між АЛ, симптомами тривоги та депресії та відчуттям болю у пацієнтів із фіброміалгією (ФМ) та іншими ревматичними захворюваннями (РЗ), — висока поширеність АЛ виявлена у групі пацієнтів з ФМ (47,9%) та РЗ (41,5%) на відміну від групи контролю (2,6%) [18].

Анкілозивний спондиліт (AC) є хронічним мульти­системним запальним розладом, що характеризується тривалим і вираженим больовим синдромом [9, 20], що є предиктором розвитку АЛ, тому існує настійна необхідність скринінгу цих хворих на предмет виявлення АЛ [13, 26].

Незважаючи на твердження, що психосоматичні впливи при АС виявляють рідше, ніж при інших РЗ, психологічні фактори можуть бути важливими в оцінці та веденні хворих на АС, оскільки здатні опосередковувати ефект впливу зовнішніх факторів на хворобоспецифічні показники (активність, функціональну здатність) [6].

Наявність алекситимічних ознак можна оцінити за допомогою різних інструментів, однак найбільш популярною є Торонтська шкала алекситимії (TAS), що застосовується для оцінки АЛ як у наукових дослідженнях, так і в клінічній практиці. Торонтська шкала алекситимії (TAS) розроблена в 1985 р. Graeme J. Taylor як перший надійний метод для визначення АЛ та складалася з 26 запитань. У 1992 р. вона була модифікована та розроблена вдосконалена версія для кількісної оцінки АЛ з 20 пунктів Toronto Alexithymia Scale (TAS-20). Дана шкала пере­кладена багатьма мовами світу, але україномовної версії досі не існувало [2, 3, 27].

Тому метою нашого дослідження було створення україномовної версії Торонтської шкали алекситимії (20-item Toronto Alexithymia Scale (TAS-20)) та її крос-культурна адаптація з оцінкою валідності та апробацією у хворих на АС.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Торонтська шкала алекситимії (Toronto Alexithymia Scale). Для валідизації ми використали останню модифіковану версію шкали TAS-20. Дана шкала складається з 20 запитань, а результат обчислюється як сума балів за 20 пунктами. Кожен пункт оцінюється в 5 балів. При підрахунку загальної суми балів слід враховувати, що оцінка пунктів 4, 5, 10, 18 і 19 має бути зворотною (тобто оцінка 1 стає оцінкою 5; 2 = 4; 3 = 3; 4 = 2; і 5 = 1). Загальна оцінка шкали проводиться наступним чином: ≥61 — високий рівень АС («АС»), ≤51 = низький рівень АС («неАС»).

У складі TAS-20 виділяють три субшкали: труднощі з ідентифікацією почуттів (DIF-F1), яка вимірює неможливість розрізнити різні емоції або визначити різницю між почуттями та тілесними відчуттями; труднощі з описом почуттів (DDF-F2), яка оцінює неможливість вербалізації суб’єктивних емоцій; та субшкала зовнішньоорієнтованого мислення (EOT-F3), яка оцінює тенденцію індивідів зосереджувати свою увагу на зовнішньому, а не на внутрішньому емоційному досвіді [22]. Оскільки досі в Україні не було валідного україномовного варіанта цієї шкали, після комунікації та отримання дозволу від автора-розробника нами проведено переклад, крос-культурну адаптацію та валідизацію TAS-20.

Крос-культурна адаптація

Переклад та крос-культурна адаптація TAS-20 виконувалися згідно з рекомендаціями Guidelines for the process of cross-cultural adaptation of self-report measures [4]. Переклад здійснювали незалежні перекладачі (один з них був поінформований щодо цілей дослідження, інший — засліплений), які підготували дві україномовні версії TAS-20. Узгоджена синтезована версія була створена на основі двох україномовних версій.

Згідно з рекомендаціями коректність перекладу українською мовою контролювалася зворотним перекладом синтезованої версії опитувальника з української мови англійською, який було здійс­нено двома перекладачами — носіями англійської мови (засліпленими щодо англійської оригінальної версії).

Для крос-культурної адаптації даного опитувальника було створено робочу групу, яка включала координатора дослідження, фахівців у галузі охорони здоров’я, двох незалежних перекладачів, перекладачів з рідною мовою англійською та методиста. Робочою групою проаналізовано усі матеріали дослідження (оригінальний опитувальник, переклади українською мовою, синтезовану версію перекладу, зворотні переклади разом з відповідними письмовими звітами) та створено префінальну версію.

Тестування префінальної україномовної версії TAS-20 здійснювалося з урахуванням віку, статі, тривалості захворювання і рівня освіти. Розуміння україномовної версії підтверджувалося інтерв’ю з учасниками дослідження, під час якого уточнювали розуміння кожного питання.

Після останнього етапу крос-культурної адаптації було підготовлено фінальну україномовну версію, яка схвалена авторами для подальшого використання серед української популяції. Фінальна україномовна версія TAS-20 наведена у додатку. Дана адаптована україномовна версія TAS-20 використана в нашому дослідженні у хворих на АС для оцінки валідності шкали.

У дослідження включили 65 хворих на АС згідно з модифікованими Нью-Йоркськими критеріями [17], які перебували на стаціонарному лікуванні в ревматологічному відділенні, та 55 практично здорових осіб без ознак АС в якості групи контролю.

Критеріями включення були вік пацієнтів 18–65 років, діагноз АС згідно з модифікованими Нью-Йоркськими критеріями, наявна інформована згода на участь у дослідженні та здатність пацієнта до подальшої комунікації в процесі дослідження.

Критерії виключення: захворювання внутрішніх органів у стані декомпенсації, наявність психіатричних розладів та фактори, які б могли заважати пацієнтам чітко відповідати на запитання анкети.

Дослідження виконувалося з дотриманням основ­них біоетичних норм та схвалено комітетом з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

У дослідженні взяли участь особи жіночої та чоловічої статі з урахуванням гендерних особливостей АС та поширеності у популяції. Усі пацієнти надали згоду на участь у дослідженні, після чого було проведено повне клінічне обстеження: зібрані демографічні дані та заповнено карту хворого, яка включала хворобоспецифічні інструменти для оцінки захворювання та шкалу для виявлення АС (ТАS-20).

Активність АС оцінювали за iндексом Bath Ankylosing Spondylitis Disease Activity Index (BASDAI) [10], для оцінки функціонального статусу хворих на АС використовували індекс Bath Ankylosing Spondylitis Functional Index (BASFI) [7] та метрологічний індекс Bath Ankylosing Spondylitis Metrology Index (BASMI) [11, 12].

Якість життя визначали за опитувальником якості життя хворих на АС Ankylosing Spondylitis Quality of Life Questionnaire (ASQoL) [8]. Для оцінки стану здоров’я хворих на АС застосовували опитувальник ASAS Health Index and Environmental Factors (україно­мовна версія) [14, 29].

Статистичний аналіз

Статистичний аналіз проведено за допомогою програми IBM SPSS23 (©SPSS Inc.).

Внутрішня узгодженість та надійність шкали оцінені шляхом підрахунку коефіцієнта α-Кронбаха та методом «тест-ретест». Тест-ретест проведено з інтервалом у 14 днів у 55 осіб групи контролю. Для оцінки відтворюваності шкали використовували внутрішньокласовий коефіцієнт кореляції (ВКК).

РЕЗУЛЬТАТИ

Після проведення перекладу та крос-культурної адаптації надійність україномовної версії Торонтської шкали алекситимії TAS-20 перевірено шляхом проведення тесту-ретесту з інтервалом у 14 днів у 55 осіб групи контролю (табл. 1), а також оцінено внутрішню узгодженість шкали підрахунком коефіцієнта α-Кронбаха. Для аналізу відтворюваності TAS-20 визначено ВКК.

Таблиця 1. Надійність та узгодженість шкали TAS-20

Підрахунки коефіцієнта α-Кронбаха за результатами тесту-ретесту підтвердили внутрішню узгодженість шкали TAS-20 (0,7 та 0,7 відповідно). Відтворюваність шкали TAS-20 за ВКК виявилася досить високою — ВКК становив 0,996 (р<0,05). Парний t-критерій Стьюдента не виявив суттєвих відмінностей між групами тесту-ретесту (p>0,05). Таким чином, наведений вище аналіз засвідчив валідність україномовної версії шкали TAS-20 для скринінгу АЛ.

У подальшому дослідження з апробації шкали TAS-20 в умовах клініки проведено у пацієнтів з АС.

У дослідженні взяли участь хворі на АС та практично здорові особи групи контролю. Клініко-демографічні характеристики обстежених хворих на АС та практично здорових осіб наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Характеристика хворих на АС та практично здорових осіб групи контролю

Наведені дані свідчать про те, що група хворих та група контролю були репрезентативними за віком та статтю.

Щодо клінічної характеристики хворих на АС необхідно зазначити наступне: активність за BASDAI становила 5,9±2,36, що відповідало високій активності захворювання. Хворі характеризувалися значною втратою функціональної здатності — оцінка за BASFI становила 5,37±2,16.

Також слід відмітити вплив захворювання на якість життя та здоров’я пацієнтів. Згідно з отриманими даними за опитувальником якості життя ASQoL та за оцінкою індексу здоров’я ASAS HI АС чинив помірний вплив на якість життя та загальний стан здоров’я.

Результати опитування за шкалою TAS-20 у хворих на АС та у осіб групи контролю наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Результати TAS-20 у хворих на АС та практично здорових осіб групи контролю

Отримані нами результати опитування за TAS-20 у хворих на АС та практично здорових осіб показали статистично значимо вищі показники TAS-20 за загальною оцінкою у хворих на АС (49,58±10,57) порівняно з практично здоровими особами групи контро­лю (39,89±8,73), p<0,0001, що свідчить про високий рівень АЛ та порушення ідентифікації почуттів та емоцій, труднощів у їх розрізненні у хворих на АС. Оцінка за субшкалами TAS-20 (табл. 4) засвідчила, що у хворих мають місце:

• труднощі з ідентифікацією почуттів (DIF-F1) — включає пункти 1, 3, 6, 7, 9, 13, 14;
• труднощі з описом почуттів (DDF-F2) — включає пункти 2, 4, 11, 12, 17;
• зовнішньоорієнтоване мислення (EOT-F3) — включає пункти 5, 8, 10, 15, 16, 18, 19, 20.

Слід зазначити, що у хворих на АС найбільшу частку становили порушення на субшкалах F3 та F1 — зовнішньоорієнтоване мислення та ідентифікація почуттів, тоді як в осіб групи контролю найбільшу частку становили лише порушення F3, через що за вираженістю порушень F3 групи не відрізнялися. Статистично значимі відмінності між групами виявлялися щодо «ідентифікації почуттів» та «опису почуттів» (p<0,0001).

Таблиця 4. Оцінка за субшкалами TAS-20 у хворих на АС та практично здорових осіб групи контролю

За загальною оцінкою результатів опитування за TAS-20, відповідно до критеріїв встановлення рівня АС усіх обстежених розподілили на 3 групи: ≥61 = високий рівень АС («АЛ»), ≤51 = низький рівень АС («неАЛ») та пацієнти, у яких визначалися «межо­ві значення», коли ТАS-20 >51, але <61 (табл. 5).

Таблиця 5. Розподіл хворих на АС та осіб групи контролю залежно від наявності АЛ

Згідно з таким розподілом у групі АС категорії «АС» відповідало 12 осіб (18,5%), 17 осіб мали межо­ві значення (26,2%), і 35 осіб були без ознак АЛ (55,4%). У групі контролю АС виявлена лише у 1 особи (1,5%), у 3 осіб (4,6%) зафіксовано межо­ві значення за шкалою TAS-20.

ВИСНОВКИ

Створено україномовну версію Торонтської шкали алекситимії TAS-20 та проведено її крос-культурну адаптацію для подальшого використання в україномовній популяції. Україномовна версія Торонтської шкали алекситимії має достатній рівень надійності, що дозволяє використовувати її з науковою метою та в клінічній практиці.

У хворих на АС АС виявляється майже у кожного п’ятого пацієнта, а ще у 26% хворих реєструються межові значення шкали АС, тоді як в групі здорових відповідні рівні TAS-20 реєструються у 1–5% обстежених. Клінічне значення АС у хворих на АС потребує подальших досліджень.

Додаток

Стать: Ч / Ж

Вік:

Дата:

Ідент.

№TAS-20

Послуговуючись наведеною нижче шкалою, зазначте, наскільки ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з переліченими твердженнями. Обведіть відповідну цифру. Оберіть одну відповідь для кожного твердження.

Обведіть 1, якщо ви ЦІЛКОМ не ПОГОДЖУЄТЕСЯ

Обведіть 2, якщо ви ПЕВНОЮ МІРОЮ не ПОГОДЖУЄТЕСЯ

Обведіть 3, якщо вам ВАЖКО СКАЗАТИ

Обведіть 4, якщо ви ПЕВНОЮ МІРОЮ ПОГОДЖУЄТЕСЯ

Обведіть 5, якщо ви ЦІЛКОМ ПОГОДЖУЄТЕСЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• 1. Bagby R.M., Parker J.D.A., Taylor G.J. (2020) Twenty-five years with the 20-item Toronto Alexithymia Scale. J. Psychosom. Res., 131: 109940. Advance online publication. doi.org/10.1016/j.jpsychores.2020.109940.
• 2. Bagby R.M., Parker J.D., Taylor G.J. (1994) The twenty-item Toronto Alexithymia Scale I. Item selection and cross-validation of the factor structure. J. Psychosom. Res., 38(1): 23–32. doi.org/10.1016/0022-3999(94)90005-1.
• 3. Bagby R.M., Taylor G.J., Parker J.D. (1994) The Twenty-item Toronto Alexithymia Scale-II. Convergent, discriminant, and concurrent validity. J. Psychosom. Res., 38(1): 33–40. doi.org/10.1016/0022-3999(94)90006-x.
• 4. Beaton D.E., Bombardier C., Guillemin F. et al. (2000) Guidelines for the process of cross-cultural adaptation of self-report measures. Spine J., 25(24): 3186–3191. doi.org/10.1097/00007632-200012150-00014.
• 5. Blaettler L.T., Stewart J.A., Gubler D.A. et al. (2019) Alexithymia moderates effects of psychotherapeutic treatment expectations on depression outcome in interdisciplinary chronic pain treatment. J. Psychosom. Res., 122: 69–72. doi.org/10.1016/j.jpsychores.2019.04.010.
• 6. Brionez T.F., Assassi S., Reveille J.D. et al. (2010) Psychological correlates of self-reported disease activity in ankylosing spondylitis. J. Rheumatol., 37(4): 829–834. doi.org/10.3899/jrheum.090476.
• 7. Calin A., Garrett S., Whitelock H. et al. (1994) A new approach to defining functional ability in ankylosing spondylitis: the development of the Bath Ankylosing Spondylitis Functional Index. J. Rheumatol., 21(12): 2281–2285.
• 8. Doward L., Spoorenberg A., Cook S.A. et al. (2003) Development of the ASQoL: a quality of life instrument specific to ankylosing spondylitis. Ann. Rheum. Dis., 62(1): 20–26.
• 9. Garcia-Montoya L., Gul H., Emery P. (2018) Recent advances in ankylosing spondylitis: understanding the disease and management. F1000Research, 7, F1000 Faculty Rev-1512. doi.org/10.12688/f1000research.14956.1.
• 10. Garrett S., Jenkinson T., Kennedy L.G. et al. (1994) A new approach to defining disease status in ankylosing spondylitis: the Bath Ankylosing Spondylitis Disease Activity Index. J. Rheumatol., 21(12): 2286–2291.
• 11. Jenkinson T.R., Mallorie P.A., Whitelock H.C. et al. (1994) Defining spinal mobility in ankylosing spondylitis (AS). The Bath AS Metrology Index. J. Rheumatol., 21(9): 1694–1698.
• 12. Jones S.D., Porter J., Garrett S.L. et al. (1995) A new scoring system for the Bath Ankylosing Spondylitis Metrology Index (BASMI). J. Rheumatol., 22(8): 1609.
• 13. Karabıçak D., Doğruöz Karatekin B., İçağasıoğlu A. (2021) Alexithymia in ankylosing spondylitis. Turk. J. Phys. Med. Rehabil., 67(3): 344–350. doi.org/10.5606/tftrd.2021.6415
• 14. Kiltz U., van der Heijde D., Boonen A. et al. (2014) Development of a health index in patients with ankylosing spondylitis (ASAS HI): final result of a global initiative based on the ICF guided by ASAS. Ann. Rheum. Dis., 0: 1–6.
• 15. Lane R.D., Solms M., Weihs K.L. et al. (2020) Affective agnosia: a core affective processing deficit in the alexithymia spectrum. BioPsychoSocial Medicine, 14: 1–14.
• 16. Lankes F., Schiekofer S., Eichhammer P. et al. (2020) The effect of alexithymia and depressive feelings on pain perception in somatoform pain disorder. J. Psychosom. Res., 133: 110101. doi.org/10.1016/j.jpsychores.2020.110101.
• 17. Linden S.V.D., Valkenburg H.A., Cats A. (1984) Evaluation of diagnostic criteria for ankylosing spondylitis. Arthritis Rheum., 27(4): 361–368.
• 18. Marchi L., Marzetti F., Orrù G. et al. (2019) Alexithymia and Psychological Distress in Patients With Fibromyalgia and Rheumatic Disease. Front Psychol., 10: 1735. doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01735.
• 19. McWhirter L., Ritchie C., Stone J. et al. (2020) Functional cognitive disorders: a systematic review. Lancet Psychiatry, 7(2): 191–207. doi.org/10.1016/S2215-0366(19)30405-5.
• 20. Metzgar M.M. (2020) Autoimmune Conditions: Ankylosing Spondylitis. FP essentials, 494: 30–35.
• 21. Orzechowska A., Denys K., Gałecki P. (2014) Aleksytymia–definicja, przyczyny i udzlał w etiologii chorób [Alexithymia–definition, causes and participation in the etiology of diseases]. Pol. Merkur. Lekarski, 37(218): 128–133.
• 22. Preece D.A., Parry C.L., Allan M.M. et al. (2021) Assessing alexithymia in forensic settings: Psychometric properties of the 20-item Toronto Alexithymia Scale among incarcerated adult offenders. Criml. Behav. Ment. Health, 31(1): 31–43. doi.org/10.1002/cbm.2176.
• 23. Shibata M., Ninomiya T., Anno K. et al. (2020) Parenting style during childhood is associated with the development of chronic pain and a patient’s need for psychosomatic treatment in adulthood: a case-control study. Medicine, 99(29).
• 24. Sifneos P.E., Apfel-Savitz R., Frankel F.H. (1977) The phenomenon of ‘alexithymia’. Observations in neurotic and psychosomatic patients. Psychother Psychosom, 28(1–4): 47–57. doi.org/10.1159/000287043.
• 25. Smirni D., Beadle J.N., Paradiso S. (2020) Feeling physical pain while depressed: The effect of alexithymia. Ann. Clin. Psychiatry, 32: 266–274.
• 26. Solmaz M., Binbay Z., Cidem M. et al. (2014) Alexithymia and Self-Esteem in Patients with Ankylosing Spondylitis. Noro Psikiyatr. Ars., 51(4): 350–354. doi.org/10.5152/npa.2014.6977.
• 27. Taylor G.J., Bagby R.M., Parker J.D. (1992) The Revised Toronto Alexithymia Scale: some reliability, validity, and normative data. Psychother Psychosom., 57(1–2): 34–41. doi.org/10.1159/000288571.
• 28. Vermeulen N. (2021) Alexithymia disrupts verbal short-term memory. Cogn. Emot., 35(3): 559–568. doi.org/10.1080/02699931.2019.1701418.
• 29. Станіславчук М.А., Шаповал І.І., Заічко К.О. (2016) Адаптація та валідизація україномовної версії ASAS HEALTH INDEX AND ENVIRONMENTAL FACTORS у хворих на анкілозивний спондилоартрит. Укр. ревматол. журн., 3 (65): 55–58.

Адреса для листування:

Кафедра внутрішньої медицини № 1
Вінницького національного медичного
університету ім. М.І. Пирогова
21028, Вінниця, вул. Пирогова, 46
E-mail: mstanislav53@yahoo.com

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *