Зміни сироваткового рівня сечової кислоти на тлі коронавірусної хворобиСидорова А.О.1, Яременко О.Б.2
Резюме. Зміни деяких біохімічних показників можуть допомогти передбачити тяжкість перебігу COVID-19. Враховуючи те, що сечова кислота (СК) має антиоксидантні властивості, зміни її рівня на тлі коронавірусної хвороби теоретично могли б корелювати з тяжкістю її перебігу. Мета. Вивчити взаємозв’язок між тяжкістю перебігу COVID-19 та сироватковим рівнем СК при надходженні хворих у стаціонар у 2020 та 2021 р. Матеріали і методи. Це ретроспективне одноцентрове дослідження включало 63 госпіталізованих пацієнти у 2020 р., та 150 — у 2021 р. з підтвердженим методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) діагнозом COVID-19. Рівень СК порівнювали з таким у 40 осіб без COVID-19 (контрольна група). Проаналізовано залежність рівня СК від віку пацієнта та деяких лабораторних показників при госпіталізації у стаціонар. Результати. Середній рівень СК у хворих на коронавірусну хворобу у 2020 р. становив 299,2±121,9 мкмоль/л (р>0,05 vs контрольна група), у 2021 р. він був значно нижчим — 251,5±104,1 мкмоль/л (p<0,05 vs 2020 рік, р<0,001 vs контрольна група). Ні в 2020, ні в 2021 р. не виявлено залежності рівня СК від тяжкості перебігу коронавірусної хвороби. В обох групах виявлена кореляційна залежність рівня СК від віку хворих, проте кореляції з лабораторними маркерами тяжкості перебігу хвороби не відмічено. Висновки. Гіпоурикемія є поширеною лабораторною знахідкою у пацієнтів з COVID-19, проте не є прогностичним чинником тяжкого перебігу. Нижчий рівень СК у 2021 р. порівняно з 2020 р., ймовірно, міг бути пов’язаний з різними властивостями штамів коронавірусу, які циркулювали в ці періоди. DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.94.18251 ВступЗниження рівня сечової кислоти (СК) у хворих на COVID-19 привертає все більше уваги з боку клініцистів [5]. СК є важливою антиоксидантною молекулою плазми крові, яка поглинає вільні кисневі радикали та пероксинітрити [4]. Більша частина сироваткової СК вільно фільтрується в клубочку нефрона, після чого 90% реабсорбується в кров [6]. Дослідження демонструють, що у тяжкохворих пацієнтів (наприклад із сепсисом або гострим респіраторним дистрес-синдромом) гіпоурикемія виникає через зниження реабсорбції уратів [12]. Встановлено, що COVID-19 здатен викликати дисфункцію проксимальних канальців нирок, що може призводити до зниження рівня СК в крові [3]. В окремих дослідженнях виявлено нижчі показники сироваткового рівня СК в групі хворих з COVID-19 з тяжким перебігом порівняно з групою легшого перебігу (p<0,05) [7], а також в групі пацієнтів, що померли, порівняно з тими, хто вижив [8]. Відомо, що ряд клінічних і лабораторних показників є маркерами тяжкого перебігу COVID-19. До них належать старший вік, наявність супутньої патології, вищий сироватковий рівень С-реактивного білка (СРБ), тропоніну І, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), феритину, Д-димеру, лактатдегідрогенази (ЛДГ) та низький рівень лімфоцитів [2, 13, 16]. Водночас сироватковий рівень СК є малодослідженим чинником прогнозу перебігу коронавірусної хвороби. МетаОцінити взаємозв’язок між тяжкістю COVID-19 та сироватковим рівнем СК при надходженні хворих до лікарні у 2020 та 2021 р., проаналізувати можливі асоціації рівня СК з клінічними та лабораторними маркерами тяжкості перебігу COVID-19. Матеріали і методи дослідженняЦе ретроспективне одноцентрове дослідження включало 63 госпіталізованих до медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» пацієнти із підтвердженим методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) діагнозом COVID-19 у 2020 р. (умовно 1-ша хвиля; середній вік хворих становив 65,9±13,6 року, 49,2% — чоловіки) та 150 госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 у 2021 р. (умовно 2-га хвиля; середній вік — 60,3±14,6 року; 52% — чоловіки). Ступінь тяжкості перебігу коронавірусної хвороби визначали за наявністю та типом кисневої підтримки:
Серед госпіталізованих хворих у 2020 р. 89,9% осіб потребували кисневої підтримки, у 2021 р. — 60%. Рівень СК у пацієнтів із коронавірусною хворобою порівнювали з таким у 40 осіб без COVID-19, зіставних з хворими на COVID-19 за демографічними даними та супутньою патологією (контрольна група). Усі включені в дослідження пацієнти не отримували уратзнижувальної терапії. При надходженні до стаціонару також визначали рівні феритину, інтерлейкіну (ІЛ-6), D-димеру, лактатдегідрогенази (ЛДГ), С-реактивного білка (СРБ), абсолютне число лімфоцитів. Середні величини подано як М±σ, для оцінки кореляційних залежностей використовували ранговий коефіцієнт Спірмена, для порівняння частот — хі-квадрат. Відмінності вважали достовірними при р<0,05. РезультатиУ 2020 р. середній рівень СК у хворих на COVID-19 становив 299,2±121,9 мкмоль/л (р>0,05 vs контрольна група), у 2021 р. — 251,5±104,1 мкмоль/л, що значно нижче порівняно з 2020 р. (p<0,05) і з контрольною групою — 328,6±96,9 мкмоль/л (p<0,001) (рис. 1). Рис. 1. Рівень СК в осіб з COVID-19 у 2020 та 2021 р. і в контрольній групі
Приблизно у кожного четвертого (24,6%) пацієнта із COVID-19 у 2021 р. рівень СК був нижче нижньої межі норми (208 мкмоль/л для чоловіків, 155 мкмоль/л для жінок). У 2020 р. таких хворих було майже в 2 рази менше — 12,7% (p=0,053). Зниження сироваткового рівня СК виявлено як в осіб із раніше нормальним рівнем СК, так і у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією або подагрою. Проте значущого взаємозв’язку між рівнями СК та тяжкістю перебігу хвороби, оціненої за типом кисневої підтримки, не виявлено ні у 2020, ні у 2021 р. (рис. 2, 3; всі р>0,05). Наприклад, досить показово, що під час 2-ї хвилі COVID-19 рівень СК у пацієнтів без кисневої підтримки та хворих, які потребували інвазивної вентиляції, був практично однаковим (252,2±11 та 258,2±101,6 мкмоль/л відповідно, p=0,86). Водночас при всіх варіантах кисневої підтримки відмічена тенденція до вищого рівня СК у пацієнтів із коронавірусною хворобою у 2020 р. порівняно з 2021 р. Рис. 2. Коробковий графік залежності тяжкості COVID-19 від рівня СК у 2020 р.
Рис. 3. Коробковий графік залежності тяжкості COVID-19 від рівня СК у 2021 р.
Також проведений аналіз кореляційного взаємозв’язку між рівнем СК та віком хворих і відомими лабораторними маркерами тяжкості перебігу COVID-19. У результаті аналізу виявлено, що у 1-й хвилі COVID-19 (2020 р.) зафіксована кореляційна залежність між рівнем СК та віком хворих (r=0,31, p=0,01), проте кореляції з лабораторними показниками не відмічено: для абсолютного числа лімфоцитів r=–0,02 (p=0,9), для ІЛ-6 r=0,25 (p=0,06), для феритину r=0,08 (p=0,5), для D-димеру r=0,14 (p=0,27), для ЛДГ r=–0,05 (p=0,55), для СРБ r=0,22 (p=0,08). У 2-й хвилі COVID-19 (2021 р.) також виявлено кореляційну залежність між рівнями СК та віком хворих (r=0,22, p=0,007), для решти лабораторних маркерів вона була відсутньою (абсолютне число лімфоцитів — r=0,19, p=0,07; ІЛ-6 — r=0,1, p=0,21; феритин — r=0,15, p=0,07; D-димер — r=0,02, p=0,79; ЛДГ — r=–0,14, p=0,28; СРБ — r=0,07, p=0,42). ОбговоренняРівень СК у людини практично в 10 разів вищий, ніж в інших ссавців, що підтверджує той факт, що вона є важливою складовою біохімічного гомеостазу людини в процесі еволюції. Ця молекула є активним поглиначем вільних радикалів, на який припадає більше ніж половина антиоксидантної здатності плазми крові [6, 9]. Запалення та оксидативний стрес є одними з основних складових патогенезу коронавірусної хвороби [14]. Оскільки вірусна інфекція індукує продукцію запальних медіаторів і викликає утворення великої кількості вільних радикалів, це може призводити до зміни рівня СК в плазмі крові [5]. Крім того, COVID-19 викликає дисфункцію проксимальних канальців нирок, тому рівень СК в крові може знижуватися [3]. Дослідження попередніх років демонстрували наявність гіпоурикемії на тлі атипової пневмонії. Зокрема, в роботі V.C. Wu та співавторів (2005) у ≈¼ пацієнтів з тяжким гострим респіраторним синдромом на тлі атипової пневмонії відмічено зниження сироваткового рівня СК [15]. Дослідження E. Parmaksız, E.T. Parmaksız (2022) продемонструвало, що серед 498 пацієнтів з коронавірусною хворобою у осіб, які в процесі лікування потребували переведення до відділення інтенсивної терапії, рівні СК були достовірно нижчими, ніж у хворих, які цього не потребували [11]. Водночас при надходженні пацієнтів до лікарні ця різниця була статистично незначущою. В іншому дослідженні показано, що у 1854 пацієнтів з коронавірусною хворобою при надходженні до клініки рівень СК ≤278 мкмоль/л та ≥423 мкмоль/л асоціювався з підвищеним ризиком госпіталізації у відділення інтенсивної терапії, штучної вентиляції легень або смерті [1]. У нашому дослідженні ми оцінювали тяжкість перебігу COVID-19 за потребою в застосуванні і типом кисневої підтримки і не виявили різниці в рівнях СК у відповідних групах хворих ні у 2020, ні у 2021 р. Повторно рівні СК в процесі лікування, як деякі інші автори [11], ми не визначали, оскільки це не впливало на лікувальну тактику. Так само нами не виявлено кореляції між рівнями СК та лабораторними показниками, які вважаються маркерами тяжкості перебігу цього захворювання, — Д-димер, феритин, ІЛ-6, рівень лімфоцитів, СРБ та ЛДГ. Можливо, розбіжності з результатами інших досліджень пов’язані з відмінностями в протоколах лікування хворих на COVID-19 в нашій та інших країнах. Зафіксована в нашій роботі пряма кореляційна залежність між рівнем СК та віком хворих в осіб, госпіталізованих як під час 1-ї, так і під час 2-ї хвилі, ймовірно, відображає відомий факт зниження швидкості клубочкової фільтрації в осіб старших вікових категорій [10]. Що стосується значущих відмінностей в середніх рівнях СК у хворих, госпіталізованих у 2020 та 2021 р., то можна припустити, що це пов’язано з різними властивостями штамів вірусів, які циркулювали в ці періоди. Публікацій, в яких би порівнювали сироваткові рівні СК у хворих на COVID-19 в різні роки пандемії, нами не виявлено. ВисновкиНизький сироватковий рівень СК при надходженні до стаціонару є поширеним у пацієнтів з коронавірусною хворобою (близько ¼ хворих), але за результатами нашого дослідження не є прогностичним чинником тяжчого її перебігу. У нашій когорті хворих не виявлено кореляції між рівнем СК та величинами інших лабораторних показників, які вважаються маркерами тяжкості перебігу COVID-19. Нижчий сироватковий рівень СК у 2021 р. порівняно з 2020 р. потенційно може бути пов’язаний з різними властивостями штамів, які циркулювали в ці періоди. Необхідні подальші дослідження, у тому числі стосовно різних штамів коронавірусу, для встановлення клініко-прогностичної значущості сироваткового рівня СК у пацієнтів із коронавірусною хворобою. Список використаної літератури
Адреса для листування: No Comments » Додати свій |
||
Leave a comment