Найпоширеніша хвороба людства — чи існує «чаша Грааля»?

DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.98.19430
УДК 616.728.3-002-085:[[615.324:579.2/.5]:615.275/.276]-035.1

Вступ

Остеоартрит (ОА) продовжує залишатися найбільш поширеною ревматологічною хворобою та посідає 2-ге місце за кількістю звернень до сімейного лікаря, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням [1]. За даними Global Burden of Disease Study 2021 (GBD 2021), ОА посідає 14-те місце серед основних причин втрати праце­здатності (YLDs) у світі із 244,5 млн випадків. За період 2010–2021 рр. кількість випадків збільшилася на 36,9% [2]. Хоча частка YLDs, спричинених ОА, є відносно невеликою (2,3%), зростання поширеності й інвалідності робить цю патологію важливим об’єктом досліджень. Враховуючи прогнози щодо старіння населення та підвищення частоти факторів ризику, таких як ожиріння й травми, існує необхідність в удосконаленні терапевтичного менеджменту ОА.

Призначення анальгетиків, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), опіоїдів — важлива складова лікування ОА, яка покращує якість життя пацієнта, але в перспективі асоціюється з небажаними ускладненнями з боку шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи та звиканням. Крім того, швидкодіючі ліки, що призначаються пацієнтам, не впливають на модифікацію хвороби та зниження деструкції хрящової тканини. Тому актуальним залишається дослідження впливу на патогенетичні ланки ОА групи препаратів з повільною дією (Symptomatic slow acting drugs for osteoarthritis — SYSADOA), тривале призначення яких зменшує втрату хрящової тканини та гальмує прогресування хвороби.

Біоактивний концентрат морської риби (БАКМР) є одним із представників SYSADOA, що широко застосовується у лікуванні дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату, спортивної травми хребта, посттравматичних ускладнень суглобів нижніх кінцівок, періартритів [3, 4, 5, 6, 7]. Препарат випускається у формі розчину для ін’єкцій, тому можливим є проведення різних схем введення препарату: внутрішньом’язово (щодня та через день), внутрішньосуглобово та паравертебрально. Актуальним є дослідження анальгезивного ефекту БАКМР після курсового лікування та динамічне спостереження пацієнтів для оцінки термінів пролонгованої дії препарату.

Мета. Дослідити анальгезивну ефективність БАКМР після курсового лікування препаратом у різних режимах (щоденне введення 1 мл та введення 2 мл через день) порівняно з тривалим застосуванням комбінації глюкозаміну сульфату (ГС) та хондроїтину сульфату (ХС) при лікуванні ОА колінних суглобів.

Матеріали і методи дослідження

Ми включили у дослідження 60 хворих віком 53–62 роки із діагнозом ОА колінного суглоба II рентгенологічної стадії за класифікацією Kellgren — Lawrence. Пацієнти випадково розподілені на 3 групи по 20 осіб у кожній. У таблиці надана клініко-демографічна характеристика пацієнтів досліджуваних груп. Статистично достовірних відмінностей між вибірками не виявлено.

Дослідження включало два етапи. На І етапі 1-ша група отримувала БАКМР у дозі 1 мл щодня внутрішньом’язово протягом 20 діб (всього зроб­лено 20 ін’єкцій). 2-га група отримувала БАКМР у дозі 2 мл через день протягом 20 діб (загалом проводили 10 ін’єкцій). 3-тя група отримувала препарат, що містить ГС та ХС, по 1 таблетці тричі на добу протягом 20 діб дослідження. На ІІ етапі дослідження проводилося динамічне спостереження пацієнтів 1-ї та 2-ї груп для оцінки ефективності курсового застосування БАКМР, тоді як 3-тя група пацієнтів продовжувала отримувати пероральну форму ГС і ХС. Загальний термін ІІ етапу становив 90 днів.

БАКМР призначали у вигляді препарату Алфлутоп (виробник Biotechnos S.A., Румунія), 1,0 мл розчину якого містить 0,1 мл сухої речовини (ХС, аміно­кислоти, цукри, міоінозитол, солі Na, K, Ca, Mg, Cu, Fe, Mn, Zn; сполуки гліцерофосфоліпідів з гліцерином і фосфором), а також допоміжні речовини: фенол і воду для ін’єкцій. Препарат вводили внутрішньом’язово. Як пероральний засіб призначали Протекон (виробник Evertogen Life Sciences Limited, Індія), кожна таблетка якого містить 500 мг ГС і 400 мг ХС.

Для оцінки клінічної ефективності щодо знеболення хворі заповнювали шкалу болю Western Ontario McMaster Osteoarthritis Index (WOMAC). Після обробки відповідей на запитання розділу обчислювали середнє значення для подальшого аналізу.

Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації і було схвалене Комісією з питань етики ТОВ «Центральна клініка», м. Дніпро. Усі пацієнти підписали добровільну інформовану згоду на участь у дослідженні.

Критеріями включення пацієнтів визначені такі: наявність добровільної інформованої згоди, діагноз ОА колінного суглоба II стадії за класифіка­цією Kellgren — Lawrence, інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) менше 7 балів, а також відсутність потреби в щоденному прийомі НПЗП. Критерії виключення — наявність клінічно значущої супутньої патології, ОА іншої локалізації або стадії вище II за класифікацією Kellgren — Lawrence, прийом будь-яких лікарських засобів або вживання дієтичних добавок, вторинний ОА.

Статистичну обробку даних проводили з використанням ліцензійної програми Statistica 6.1 StatSoft Inc., США, серійний номер RGXR412D674002FWC7. Порівняння середніх величин здійснювали за допомогою U-критерію Манна — Уїтні, а для аналізу змін до і після лікування використовували T-критерій Вілкоксона. Статистична значущість вважалася досягнутою при р<0,05.

Результати

Пацієнти, які отримували препарат БАКМР у дозі 1,0 мл щодня, на 7-му добу лікування зазначали зменшення вираженості больового синдрому на 41,4% (р<0,05). Інтенсивність болю у хворих цієї групи знизилася на 58,7% (р<0,05) на 21-шу добу після закінчення курсу терапії (рис. 1). У пацієнтів, які отримували БАКМР у дозі 2,0 мл через день, показник болю за шкалою WOMAC на 7-му добу дослідження знизився на 37,1% р<0,05), а на 21-шу добу — на 55,7% (р<0,05). Хворі, які отримували пероральну комбінацію ГС і ХС, на 21-й день лікування не відмічали достовірного зниження показників згідно зі шкалою WOMAC.

Рис. 1. Середнє значення показника болю за шкалою WOMAC на фоні 20 днів лікування

У пацієнтів, які отримували пероральну форму ГС і ХС, не виявлено достовірного зменшення вираженості больового синдрому на 21-й день дослідження. Це свідчить про незначну ефективність короткочасного застосування цієї групи препаратів порівняно з ін’єкційним застосуванням БАКМР.

На ІІ етапі ми проводили спостереження за динамікою больового синдрому у хворих 1-ї та 2-ї груп після курсового застосування БАКМР, у той час як хворі 3-ї групи продовжували отримувати пероральну комбінацію ГС і ХС. Отримані результати наведені на рис. 2.

Рис. 2. Середнє значення показника болю за шкалою WOMAC на етапі спостереження

Через 30 діб спостереження у 1-й групі хворих, які отримали курс із 20 ін’єкцій БАКМР у дозі 1 мл щодня внутрішньом’язово, інтенсивність больового синдрому підвищилася на 14,9% (р>0,05) та статистично не відрізнялася від показника болю після завершення лікування. У 2-й групі дослідження, яка отримувала БАКМР у дозі 2 мл через день, ми також спостерігали збереження анальгезивного ефекту через 30 днів після закінчення лікування, оскільки приріст показника болю за цей період становив 16,4% (р>0,05), що було статистично незначущим.

Через 60 днів після закінчення курсу лікування у групі, що отримувала БАКМР щоденно, інтенсивність больового синдрому достовірно підвищилася на 31,9% (р<0,05) порівняно з даними наприкінці лікування, але була нижчою, ніж перед початком лікування, на 45,5% (р<0,05). У 2-й групі дослідження, в якій отримували БАКМР через день, через 60 діб спостереження відзначено збільшення вираженості больового синдрому на 43,6% (р<0,05) порівняно з результатами наприкінці лікування, але рівень болю продовжував залишатися нижчим, ніж перед початком терапії, на 36,3% (р<0,05). Тобто ми бачимо клінічний ефект щодо зниження больового синд­рому в колінних суглобах для обох режимів введення БАКМР навіть через 2 міс після закінчення лікування. Але група, яка отримувала БАКМР у дозі 1 мл щодня внутрішньом’язово протягом 20 діб, демонструвала кращі показники щодо збереження клінічного ефекту в цей період.

Через 90 діб після завершення курсу лікування в групі, що отримувала БАКМР у дозі 1 мл щодня внутрішньом’язово протягом 20 діб, середній показник болю за шкалою WOMAC все ще залишався нижчим за показник болю до лікування на 31,5% (р<0,05). У групі, що отримувала БАКМР у дозі 2 мл через день протягом 20 діб, показник болю через 90 днів після проведення терапії також був на 29,4% (р<0,05) нижчим від початкового, що свідчить про зіставну ефективність обох режимів введення препарату наприкінці періоду спостереження.

У групі, яка продовжувала отримувати пероральну комбінацію ГС і ХС, ми виявили поступове підвищення ефективності, що корелювала з терміном прийому препарату. Так, початок клінічного покращення встановлено на 50-ту добу від початку прийому — рівень болю знизився на 23,6% (р<0,05). На 80-ту добу прийому показник болю за шкалою WOMAC був нижчим на 46,8% (р<0,05), а на 110-ту добу — на 54,7% (р<0,05) порівняно з первинними показниками, що свідчить про поступове підвищення ефективності при тривалому застосуванні препарату.

Обговорення результатів

Результати нашого дослідження демонструють ефективність короткочасного застосування БАКМР у вигляді курсових ін’єкцій, а також ефективність пероральної комбінації ГС і ХС тільки при тривалому прийомі. Отримані дані позитивно корелюють з попередніми результатами щодо анальгезивного та протизапального ефекту БАКМР, який відзначали вже на 8-му —10-ту добу лікування [4, 5, 6]. У нашому дослідженні достовірні результати отримані після 20 щоденних ін’єкцій, із задовільними проміжними терапевтичними показниками вже на 7-му добу.

Важливим є розв’язання питання щодо оцінки тривалості періоду ефективності БАКМР після курсового застосування, тому нами проведено динамічне спостереження хворих після лікування. Через 30 днів після проведення терапії БАКМР в обох режимах введення зберігалася анальгезивна ефективність на рівні, досягнутому безпосередньо після лікування. Протягом наступних 2 міс відбувалося поступове зниження знеболювальної ефективності, але навіть наприкінці 3-го місяця спостереження рівень болю в обох групах дослідження був достовірно нижчим, ніж перед початком лікування. Встановлено, що наприкінці спостереження клінічна ефективність щодо зниження початкових показників болю за шкалою WOMAC була зіставною для обох режимів введення БАКМР і становила 31,5% для групи щоденного введення та 29,4% для групи, що отримувала препарат через день.

Таким чином, отримані результати демонструють, що ін’єкційне застосування БАКМР у різних режимах ефективне не тільки після короткого курсу введення, але й зберігає свою анальгезивну ефективність до 3 міс після закінчення терапії.

Результати нашого дослідження узгоджуються з попередніми роботами, в яких вивчали знеболювальний та анальгезивний механізм БАКМР. Встановлено, що препарат виявляє протизапальний, вторинний міорелаксивний та структурно-модифікуючий ефект [8, 9, 10]. БАКМР сприяє достовірному зниженню рівня С-реактивного білка та фактора некрозу пухлин альфа, за рахунок чого реалізується його протизапальна активність [4, 11, 12]. Припускається, що одним із механізмів, за рахунок якого реалізується анальгезивний ефект препарату, є вплив на аферентну ноцицептивну активність. За рахунок зниження центральної сенситизації забезпечується пролонгований знеболювальний ефект, що триває до 3 міс, який продемонстровано у пацієнтів з болем у нижній частині спини [13].

Проте слід зазначити важливість вибору оптимального алгоритму застосування лікарських засобів з урахуванням прихильності пацієнта до фармакотерапії. Попередньо отримані дані рандомізованих клінічних досліджень надали якісні докази високої ефективності БАКМР при різних лікувальних схемах: як при стандартному, так і при альтернативному режимі терапії [14]. За нашими даними, показники зменшення вираженості болю за шкалою WOMAC після лікування та наприкінці періоду спостереження істотно не відрізнялися при призначенні БАКМР у дозі 1 мл щодня або 2 мл через день. З урахуванням результатів, застосування дози 2 мл через день може вважатися доцільним, оскільки забезпечує достатню ефективність лікування, водночас підвищуючи прихильність пацієнтів завдяки зменшенню кількості ін’єкцій та пов’язаного з ними дискомфорту, що сприяє кращій прихильності до терапії.

Результати нашого дослідження демонструють, що пероральне застосування комбінації ГС і ХС виявляє свою анальгезивну ефективність тільки при тривалому прийомі. Так, достовірне покращення відзначено через 50 днів від початку прийому препарату, воно становило 23,6% (р<0,05). У подальшому відбувалося поступове зниження рівня болю за шкалою WOMAC, який наприкінці періоду спостереження (через 110 днів прийому) був на 54,7% (р<0,05) нижчим за початковий. Інші дослідники також вказували на повільну дію пероральних препаратів ХС та ГС, що пов’язано з їх більш тривалим шляхом метаболізму та нижчою біодоступністю [15, 16, 17].

Висновки

1. Глибше розуміння різних ендотипів ОА продовжуватиме створювати нові молекулярні мішені для більш ранніх та ефективних втручань.

2. Результати нашого дослідження надали докази таких підходів, а саме — переваги ін’єкційного застосування БАКМР порівняно з пероральною комбінацією ГС і ХС у контролі над болем для хворих на ОА колінних суглобів.

3. Важливо, що обидва режими лікування БАКМР продемонстрували однаковий тривалий знеболювальний ефект, однак режим із менш частими ін’єкціями (через день) зменшує кількість маніпуляцій, отже, підвищує прихильність пацієнтів до терапії.

4. Подальші клінічні дослідження БАКМР можуть розширити традиційні погляди на проблематику ОА як хвороби з негативними прогностичними очікуваннями та дозволять сформувати сучасний, науково-підтверджений та безпечний терапевтичний алгоритм лікування.

Список використаної літератури

• 1. Golovach I.Yu. (2021) Management of patients with osteoarthritis: recommendations. Zdorovia Ukrainy: revmatolohiia; 5(498): 50–51. Ukrainian.
• 2. GBD 2021 Diseases and Injuries Collaborators (2024) Glo­bal incidence, prevalence, years lived with disability (YLDs), disability-adjusted life-years (DALYs), and healthy life expectancy (HALE) for 371 diseases and injuries in 204 countries and territories and 811 subnational locations, 1990-2021: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2021. Lancet. May 18; 403(10440): 2133–2161. doi: 10.1016/S0140-6736(24)00757-8.
• 3. Opryshko V.I., Nosyvets D.S. (2019) Systematic review of international studies on the use of Alflutop in the comprehensive pharmacotherapy of back pain. Meždunarodnyj nevrologičeskij žurnal; (103): 62–67. Ukrainian. doi: 10.22141/2224-0713.1.95.2018.127415.
• 4. Oros M.M., Fister N.I., Akimov O.Y., Kostenko V.O. (2024) Effectiveness of the use of bioactive concentrate of marine fish in patients with back pain. Pain Joints Spine; 14(2): 83–89. Ukrainian. doi: 10.22141/pjs.14.2.2024.420.
• 5. Rekalov D.G., Daniuk I.O., Kulinych R.L. et al. (2024) Effectiveness of Bacillus genus application in the treatment of osteoarthritis by bioactive fish concentrate. Pain Joints Spine; 14(1): 29–35. Ukrainian. doi: 10.22141/pjs.14.1.2024.410.
• 6. Mamchur V.I., Nosivets D.S. (2018) Pharmacological properties and clinical efficacy of Alflutop in the treatment of musculoskeletal pathology. Trauma; 19(1): 34–40. Ukrainian. doi: 10.22141/1608-1706.1.19.2018.126660.
• 7. Sova S.G. (2016) Alflutop in the treatment of pain syndrome in the spine Zdorovia Ukrainy; 7(380): 40–41. Ukrainian.
• 8. Olariu L., Pyatigorskaya N., Dumitriu B. et al. (2016) In vitro chondro-restitutive capacity of Alflutop proved on chondrocytes cultures. Romanian Biotechnological Letters; 22(6): 12047–12053.
• 9. Olariu L., Dumitriu B., Craciun L. et al. (2018) The In Vitro Influence of AF Pharmaceutically Active Small Sea Fish Extract on Apoptosis and Proliferation Mechanisms Amplified by Inflammatory Conditions. Farmacia; 66(3).
• 10. Svetlova M.S. (2017) Radiographic progression of osteoarthritis of the knee joints during long-term treatment with Alflutop (5-year follow-up). Medytsynskyi sovet; 1: 108–112.
• 11. Samartsev I.N., Zhivolupov S.A., Barantsevich E.R., Danilov A.B. (2021) The evaluation of the efficacy of Alflutop in the complex treatment of patients with chronic lower back pain (the observational study ZEITNOT)] Zh Nevrol Psikhiatr Im S S Korsakova; 121(2): 24–30. doi: 10.17116/jnevro202112102124.
• 12. Oros M.M., Salamova N.M., Kampov N.M. et al. (2021) The ef­fectiveness of Alflutop in vertebral neurology. Meždunarodnyj nevrologičeskij žurnal.; 17(4): 26–30. Ukrainian. doi: 10.22141/2224-0713.17.4.2021.237600.
• 13. Zhivolupov S.A., Samartsev I.N., Ponomarev V.V. (2021) Quanta­tive evaluation and analysis of the central mechanisms involved in analgesic effect of Alflutop in patients with chronic lower back pain. Zh Nevrol Psikhiatr im SS Korsakova; 121(10): 38–44. Russian. doi: 10.17116/jnevro202112110138.
• 14. Alekseeva L.I., Taskina E.A., Lila A.M. et al. (2019) A multicenter, prospective, randomized trial of the efficacy and safety of Alflutop in an alternating dosing regimen versus the standard one. Communication 1: Evaluation of the efficacy of the drug in different treatment regimens. Modern Rheumatology Journal; 13(3): 51–59. Russian. doi: 10.14412/1996-7012-2019-3-51-59.
• 15. Honvo G., Bruyère O., Geerinck A. et al. (2019) Efficacy of Chondroitin Sulfate in Patients with Knee Osteoarthritis: A Comprehensive Meta-Analysis Exploring Inconsistencies in Randomized, Placebo-Controlled Trials. Adv Ther. May; 36(5): 1085–1099. doi: 10.1007/s12325-019-00921-w.
• 16. Nam Xuan Vo, Ngan Nguyen Hoang Le, Trinh Dang Phuong Chu et al. (2023) Effectiveness and Safety of Glucosamine in Osteoarthritis: A Systematic Review. Pharmacy (Basel); 11(4): 117. doi: 10.3390/pharmacy11040117.
• 17. Meng Z., Liu J., Zho N. (2023) Efficacy and safety of the combination of glucosamine and chondroitin for knee osteoarthritis: a systematic review and meta-analysis Arch Orthop Trauma Surg.; 143(1): 409–421. doi: 10.1007/s00402-021-04326-9.

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *