ДИСЛІПІДЕМІЯ У ХВОРИХ НА АКСІАЛЬНИЙ СПОНДИЛОАРТРИТ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ

DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.19536
УДК: 616-005.4:616.711-002+612.397

Як відомо, ішемічна хвороба серця (ІХС) є однією з основних причин інвалідизації і смерті як у праце­здатних осіб, так і у пацієнтів похилого віку в усьому світі. На сьогодні існують докази взаємозв’язку ревматичних захворювань із серцево-судинною патологією, в основі якого лежать прояви системного запалення, що зумовлюють прогресування атеросклеротичного процесу, зокрема і в коронарних артеріях [1–3]. Основним підґрунтям для розвитку ІХС є дисліпідемія, що призводить до прогресуючого стенозування коронарних артерій із перекриттям їх просвіту, і супроводжується порушенням постачання кисню і поживних речовин в тканини міокарда. У разі відсутності адекватного лікування цей процес може закінчитися дестабілізацією і тромбозом атеросклеротичної бляшки з розвитком інфаркту міокарда або при повільному прогресуванні — формуванням фенотипу ішемічної кардіоміопатії. Обидва ці сценарії є вкрай несприятливими для хворого і в багатьох випадках призводять до смерті пацієнта або розвитку серйозних ускладнень — прогресування серцевої недостатності, життєвозагрозливих порушень серцевого ритму, аневризми серця, тромбозів та емболій тощо [4–6].

Асоціативні зв’язки між розвитком і прогресуванням ІХС та впливом на цей процес наявної у пацієнта ревматичної патології наразі активно вивчаються [2, 6, 7]. Існують переконливі докази, що у хворих за наявності системних захворювань сполучної тканини, таких як, наприклад, ревматоїдний артрит та системний червоний вовчак, ІХС та інфаркт міокарда розвиваються частіше [3, 4, 6]. Однак досі залишається певний спектр ревматичної патології, до якої, зокрема, належить аксіальний спондилоартрит (АксСпА), при якому існує певний дефіцит наукових даних щодо частоти розвитку ІХС та дисліпідемії у цієї категорії хворих, що й зумовило актуальність цього дослідження [8, 9].

Мета дослідження: встановити особливості ліпідного профілю у хворих на АксСпА та їх вплив на частоту розвит­ку ІХС.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 51 хворого чоловічої статі з АксСпА, встановленим згідно з критеріями Міжнародного товариства з оцінки спондилоартриту (ASAS), середнім віком 56,9±3,7 року, з наявною коморбідною патологією кардіологічного профілю, які перебували на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Національний науковий центр «Інститут кардіо­логії, клінічної та регенеративної медицини імені акад. М.Д. Стражеска НАМН України» [10]. У конт­рольну групу включили 140 пацієнтів кардіологічного профілю чоловічої статі без наявності ревматологічної патології середнім віком 58,2±3,8 року, госпіталізованих з приводу кардіологічного діагнозу.

У групі хворих на АксСпА вивчали тривалість захворювання та активність згідно з опитувальником Bath Ankylosing Spondylitis Disease Assessment. Index (BASDAI) [10]. В обох групах аналізували ліпідний профіль: рівні загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), ХС ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), ХС ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), вміст тригліцеридів (ТГ), індекс атерогенності — співвідношення показників загального ХС ЛПВЩ / ЛПВЩ та досліджували кількісний вміст С-реактивного білка (СРБ). Оцінювали частоту наявності ІХС, симптоматики стенокардії, частоту розвитку нефатальних серцево-судинних подій (ССП) — інфарктів та інсультів, а також частоту госпіталізації з приводу погіршення перебігу ІХС. Крім того, проаналізовано частоту наявності супутньої патології: ожиріння на основі підрахунку індексу маси тіла пацієнтів, цукрового діабету ІІ типу, гіпер­тонічної хвороби.

Дослідження виконано відповідно до принципів біоетики, викладених у Гельсінській декларації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей» та «Загальній декларації про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)», на базі відділу некоронарних хвороб серця, ревматології та терапії. Для ретроспективного аналізу використано первинну документацію хворих на АксСпА, які проходили стаціонарне лікування в період з січня 2021 по жовтень 2024 р. Усі пацієнти до початку проведення досліджень підписали інформовану згоду на обробку персональних даних згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 р. № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування».

Для статистичної обробки даних була створена комп’ютерна база даних за допомогою програмного забезпечення Exсel XP (Місrosoft Office, USA) і статистичної програми Statistica for Windows 10 v. 13.3 (Statsoft, USA). Розраховували середню величину (М), похибку середньої величини (m), критерій достовірності (t) і значення достовірності (p). Для оцінки достовірності відмінностей використовували тест Стьюдента, при р<0,05 відмінності вважали достовірними. Залежність між впливом факторів та наявністю тих чи інших характеристик визначали на основі критерію Стьюдента за допомогою багатофакторного регресійного аналізу.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

За результатами дослідження ліпідного спектру крові встановлено, що у хворих на АксСпА порівняно з контрольною групою відмічали вищий на 14,5% рівень загального ХС, на 22,2% більший вміст ХС ЛПНЩ, закономірним результатом чого став на 29,2% вищий індекс атерогенності (табл. 1). При цьому рівні ХС ЛПВЩ та ХС ЛПДНЩ в групі пацієнтів з АксСпА не відрізнялися від таких в конт­рольній групі. Концентрація СРБ у хворих на АксСпА порівняно з контрольною групою була вищою на 43,6% (р<0,01).

На наступному етапі дослідження у хворих на АксСпА проведено порівняльний аналіз частоти виявлення ІХС та її ускладнень, а також захворювань і станів, асоційованих із серцево-судинною патологією, порівняно з контрольною групою. Згідно з результатами аналізу, представленими в табл. 2, у хворих на АксСпА в 1,5 раза частіше порівняно з контрольною групою встановлювали діагноз ІХС та частіше реєстрували симптоматику стено­кардії, також хворі на АксСпА частіше потребували госпіталізації з приводу ІХС. Крім того, серед хворих на АксСпА в 1,4 раза частіше виявляли дисліпідемію порівняно з контрольною групою. Частота ССП, ожиріння, гіпертонічної хвороби та цукрового діабету ІІ типу суттєво не відрізнялася.

Завершальним етапом дослідження стало проведення багатофакторного регресійного аналізу з метою виявлення чинників, що асоціюються з наявністю ІХС у хворих на АксСпА. Загалом регресійна модель виглядала таким чином:

y=a₀+a₁x₁+a₂x₂+….+a_nx_n,

де y — вихідна функція моделі (наявність ІХС у хворих на АксСпА), x_1, …x_n — незалежні змінні (фактори, які роблять статистично достовірний внесок в наявність ІХС у хворих на АксСпА), a₀, …,a_n — кое­фіцієнти моделі.

Згідно із значеннями β-коефіцієнтів, достовірний внесок в наявність ІХС у хворих на АксСпА роблять такі фактори:

• тривалість захворювання на АксСпА ≥10 років (b=0,395; р=0,045);
• активність АксСпА згідно із BASDAI ≥5,0 балів (b=0,451; р=0,042);
• концентрація СРБ ≥9,0 мг/мл (b=0,510; р=0,027);
• вміст ХС ЛПНЩ ≥4,0 ммоль/л (b=0,565; р=0,038);
• індекс атерогенності ≥5,0 умов. од (b=0,418; р=0,045);
• наявність цукрового діабету ІІ типу (b=0,629; р=0,022).

Таким чином, результати багатофакторного регресійного аналізу засвідчили взаємозв’язок між тривалістю та активністю АксСпА, наявністю порушень ліпідного обміну, цукрового діабету ІІ типу, підвищеним рівнем СРБ та наявністю ІХС у хворих на АксСпА.

ОБГОВОРЕННЯ

В обговоренні результатів дослідження необхідно відмітити, що отримані нами дані свідчать про більш високий ризик розвитку коморбідної кардіологічної патології, зокрема ІХС та дисліпідемії, у хворих на АксСпА. Результати зарубіжних досліджень, проведених останнім десятиріччям, в цілому підтверджують отримані нами дані щодо підвищеного ризику розвитку ІХС у хворих на АксСпА [8, 11]. Патогенетичним підґрунтям для розвитку коморбідної кардіологічної патології у пацієнтів з АксСпА є висока активність системного запалення, що зумовлює прогресування атеросклеротичного процесу і розвиток асоційованої з ним серцево-судинної патології [9, 12, 13]. Також у декількох дослідженнях показано, що атерогенний потенціал плазми крові у хворих на АксСпА є вищим порівняно з пацієнтами без ревматологічної патології [13, 14]. Крім цього, важливу роль у розвитку коморбідної ІХС відіграє наявність супутнього цукрового діабету ІІ типу та дисліпідемії, погіршення перебігу яких у хворих на АксСпА може бути зумовлене високою активністю системного запального процесу [14, 15].

Таким чином, пацієнти з АксСпА перебувають в групі підвищеного ризику щодо розвитку у них ІХС, особливо у разі великої тривалості та високої активності ревматичного процесу, а наявність у них дисліпідемії та цукрового діабету ІІ типу додатково підвищує вірогідність розвитку ІХС. Перспективи подальших досліджень полягають у створенні клінічних алгоритмів для своєчасного виявлення хворих на АксСпА, які мають підвищений ризик розвитку ІХС та іншої серцево-судинної патології.

ВИСНОВКИ

1. У хворих на АксСпА з коморбідною кардіологічною патологією порівняно з контрольною групою кардіологічних хворих без супутньої ревматичної патології відмічали вищий на 14,5% рівень загального холестерину, більший на 22,2% вміст ХС ЛПНЩ та вищий на 29,2% індекс атерогенності. Крім цього, для пацієнтів з АксСпА характерна вища частота наявності ІХС, симптоматики стенокардії і необхідності госпіталізації з приводу ІХС.

2. У хворих на АксСпА за допомогою багатофакторного регресійного аналізу встановлено фактори, що чинять достовірний вплив на розвиток ІХС:

• тривалість захворювання на АксСпА ≥10 років (b=0,395; р=0,045);
• активність АксСпА згідно з BASDAI ≥5,0 балів (b=0,451; р=0,042);
• вміст СРБ ≥9,0 мг/мл (b=0,510; р=0,027);
• вміст ХС ЛПНЩ ≥4,0 ммоль/л (b=0,565; р=0,038);
• індекс атерогенності ≥5,0 умов. од. (b=0,418; р=0,045);
• наявність цукрового діабету ІІ типу (b=0,629; р=0,022).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• 1. Yagensky V., Schirmer M. (2022) Cardiovascular Risks and Risk Stratification in Inflammatory Joint Diseases: A Cross-Sectional Study. Front Med (Lausanne)., 9: 786776. doi: 10.3389/fmed.2022.786776.
• 2. Castañeda S., González-Juanatey C., González-Gay M.A. (2019) Sex and Cardiovascular Involvement in Inflammatory Joint Diseases. Clin. Rev. Allergy Immunol., 56(3): 278–292. doi: 10.1007/s12016-017-8635-2.
• 3. Landgren A.J., Dehlin M., Jacobsson L., Bergsten U., Klingberg E. (2021) Cardiovascular risk factors in gout, psoriatic arthritis, rheumatoid arthritis and ankylosing spondylitis: a cross-sectional survey of patients in Western Sweden. RMD Open. 7(2): e001568. doi: 10.1136/rmdopen-2021-001568.
• 4. Agca R., Heslinga S.C., Rollefstad S. et al. (2017) EULAR recommendations for cardiovascular disease risk management in patients with rheumatoid arthritis and other forms of inflammatory joint disorders: 2015/2016 update. Ann. Rheum. Dis., 76(1): 17–28. doi: 10.1136/annrheumdis-2016-209775.
• 5. Wibetoe G., Ikdahl E., Rollefstad S. et al. (2017) Cardiovascular disease risk profiles in inflammatory joint disease entities. Arthritis Res. Ther., 19(1): 153. doi: 10.1186/s13075-017-1358-1.
• 6. Rezuș E., Macovei L.A., Burlui A.M. et al. (2021) Ischemic Heart Disease and Rheumatoid Arthritis-Two Conditions, the Same Background. Life (Basel), 11(10): 1042. doi: 10.3390/life11101042.
• 7. Castañeda S., Vicente-Rabaneda E.F., García-Castañeda N. et al. (2020) Unmet needs in the management of cardiovascular risk in inflammatory joint diseases. Expert Rev. Clin. Immunol. 16(1): 23–36. doi: 10.1080/1744666X.2019.1699058.
• 8. Mathieu S., Gossec L., Dougados M., Soubrier M. (2011) Cardiovascular profile in ankylosing spondylitis: a systematic review and meta-analysis. Arthritis Care Res. (Hoboken), 63(4): 557–563. doi: 10.1002/acr.20364.
• 9. Eriksson J.K., Jacobsson L., Bengtsson K., Askling J. (2017) Is Ankylosing Spondylitis a Risk Factor for Cardiovascular Disease, and How Do These Risks Compare with Those in Rheumatoid Arthritis? Ann. Rheum. Dis., 76: 364–370. DOI: 10.1136/annrheumdis-2016-209315.
• 10. Ramiro S., Nikiphorou E., Sepriano A. et al. (2023) ASAS-EULAR recommendations for the management of axial spondyloarthritis: 2022 update. Ann. Rheum. Dis., 82(1): 19–34. doi: 10.1136/ard-2022-223296.
• 11. Schieir O., Tosevski C., Glazier R.H. et al. (2017) Incident myocardial infarction associated with major types of arthritis in the general population: a systematic review and meta-analysis. Ann. Rheum. Dis. 76(8): 1396–1404. doi: 10.1136/annrheumdis-2016-210275.
• 12. Klisic A., Kotur-Stevuljevic J., Cure O. et al. (2024) Cardiovascular Risk in Patients with Ankylosing Spondylitis J. Clin. Med., 13(20): 6064. doi.org/10.3390/jcm13206064.
• 13. Cure E., Icli A., Uslu A.U. et al. (2018) Atherogenic Index of Plasma: A Useful Marker for Subclinical Atherosclerosis in Ankylosing Spondylitis: AIP Associate with CIMT in AS. Clin. Rheumatol., 37: 1273–1280. DOI: 10.1007/s10067-018-4027-0.
• 14. Verma I., Krishan P., Syngle A. (2015) Predictors of Atherosclerosis in Ankylosing Spondylitis. Rheumatol. Ther., 2:173–182. DOI: 10.1007/s40744-015-0017-8.
• 15. Gumber L., Samarasinghe H., Gladston P., Moorthy A. (2024) Diabetes in axial spondyloarthritis: a systematic review and meta-analysis of observational studies. Rheumatol. Int., 44(11): 2381–2388. doi: 10.1007/s00296-024-05700-7.

Надійшла до редакції/Received: 03.03.2025
Прийнято до друку/Accepted: 18.03.2025

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *