Легенева гіпертензія при анкілозивному спондилоартриті: прихована проблема
Резюме. Анкілозуючий спондилоартрит (АС) — це хронічне запальне захворювання, яке переважно уражує осьовий скелет. У той час як легеневі ускладнення при АС часто недооцінюються, нові дані свідчать про те, що легенева гіпертензія (ЛГ) може бути значущою супутньою патологією серед цієї категорії пацієнтів. Метою дослідження було оцінити зв’язок між АС та ризиком розвитку ЛГ, з особливим акцентом на механізми ендотеліальної дисфункції, системного запалення та порушення функції зовнішнього дихання. Методи: обстежено 127 пацієнтів з АС, що перебували на лікуванні в ревматологічному відділенні Тернопільської обласної лікарні у 2017–2024 рр., та 50 здорових осіб (контрольна група). Усім пацієнтам проведені діагностичні обстеження, що характеризують перебіг захворювання. Ехокардіографію використовували як неінвазивний інструмент для оцінки ЛГ відповідно до діагностичних критеріїв, встановлених Європейським товариством кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) і рекомендаціями Європейського респіраторного товариства (European Respiratory Society — ERS), слугуючи альтернативою більш інвазивним дослідженням. Функцію ендотелію оцінювали за допомогою ендотелій-залежної вазодилатації (ЕЗВД) і циркулюючих ендотеліальних клітин (ЦЕК). Дослідження функції зовнішнього дихання проводили за допомогою спірометрії. Результати. Ознаки ймовірної ЛГ виявлені у 15% обстежуваних з АС та не виявлені у жодної особи з групи контролю. У пацієнтів з АС виявлено значно вищі маркери системного запалення (С-реактивний білок, швидкість осідання еритроцитів) та активності захворювання (Bath Ankylosing Spondylitis Disease Assessment — BASDAI), більшу тривалість захворювання, нижчий індекс маси тіла та порушення функції ендотелію. ЕЗВД була помітно знижена, а рівні ЦЕК підвищені у пацієнтів із підозрою на ЛГ. Спірометрія підтвердила рестриктивні зміни у функції зовнішнього дихання, але без значної різниці між пацієнтами з ймовірною ЛГ та без неї. Аналіз кореляційних зв’язків продемонстрував залежність тиску в легеневій артерії від тривалості недуги, її активності та функціональних порушень, стану ендотелію. Висновки. Це дослідження підкреслює значну поширеність ймовірної ЛГ у пацієнтів з АС, пов’язану насамперед із системним запаленням та ендотеліальною дисфункцією, а не з функціональними порушеннями зовнішнього дихання. Рутинний кардіопульмональний скринінг при лікуванні АС може полегшити раннє виявлення ЛГ і допомогти покращити віддалені результати для пацієнтів. Ехокардіографія як неінвазивний та безпечний метод, є цінним інструментом для виявлення потенційних ознак ЛГ та моніторингу серцево-судинного статусу у пацієнтів із АС. Однак для більш точної діагностики ЛГ у цих пацієнтів рекомендується подальше діагностичне підтвердження шляхом катетеризації правих відділів серця.
Leave a comment