Вступ

Актуальною проблемою сучасної ревматології залишається зниження тривалості життя пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, незважаючи на безперервне удосконалення методів діагностики та лікування. Однією з основних причин летальності при ревматичних захворюваннях є серцево-судинні катастрофи (інфаркт міокарда, інсульт, раптова серцева смерть), зумовлені раннім розвитком та швидким прогресуванням атеросклеротичного ураження судин (Попкова Т.В. и соавт., 2008). У дослідженнях останніх років показано, що підвищення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень при ревматичних захворюваннях пов’язане не лише із традиційними факторами ризику, але й з імунозапальними механізмами, які лежать в основі патогенезу ревматичних захворювань та атеросклерозу (Leuven S.I. et al., 2008).

Для ревматоїдного артриту (РА) характерна висока частота субклінічного атеросклеротичного ураження судин, для виявлення якого використовують широкий спектр методів. За даними ультра­звукового обстеження сонних артерій, атеросклеротичні бляшки у пацієнтів із РА виявляють у 35–50% випадків, кальцифікацію коронарних артерій при електронно-­променевій томографії — у 35–55% випадків.

За деякими даними патологія щитовидної залози, зокрема аутоімунний тиреоїдит (АІТ) відзначається у 3 рази частіше при РА, ніж у популяції. Окрім того, опубліковані дані про те, що при РА підвищена поширеність носійства антитіл до тиреопероксидази (АТ-ТПО). Деякі дослідники вказуть на зниження функціональної активності щитовидної залози у хворих на РА, інші автори (Баймухамедова Р.О.,1993) визначали у цієї категорії хворих підвищення тирео­їдної функції.

Гіпотиреоз, у тому числі субклінічний, визнаний фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) не лише у зв’язку з ліпідними порушеннями та впливом на гемодинаміку, але й із коагуляційними та мікроциркуляторними відхиленнями (Meier С. et al., 2001).

Згідно з рекомендаціями групи експертів EULAR щодо монітoрування кардіоваскулярних ризиків у хворих на РА, зокрема розвитку та прогресування атеросклерозу, необхідно зважати на рівень ліпідів при оцінці індивідуального та глобального кардіоваскулярних ризиків (Peters M.J.L. et al., 2010).

Мета: дослідити лабораторні маркери в оцінці розвитку субклінічного атеросклеротичного ураження судин залежно від функціонального стану щитовидної залози у хворих на РА у поєднанні з АІТ.

Об’єкти і методи дослідження

Обстежено 80 хворих на РА, які спостерігалися та лікувалися у ревматологічному відділенні Київської обласної клінічної лікарні. У дослідження були включені хворі зі встановленим діагнозом РА відповідно до критеріїв ACR (1987), з порушенням та без порушення функції щитовидної залози. Діагноз АІТ був встановлений на основі виявлення у крові підвищенного рівня циркулюючих антитіл до щитовидної залози, зокрема АТ-ТПО, виявлення типових ультразвукових ознак АІТ при УЗД, визначення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) та загального тироксину (Т4) у периферичній крові. Хворі були розподілені на 3 групи: хворі на РА з АІТ і гіпотиреозом — 1-ша група (n=14); хворі на РА з АІТ і еутиреозом — 2-га група (n=14); хворі на РА без АІТ (контроль) — 3-тя група (n=62).

Усім хворим проводили: визначення рівня ТТГ, Т4, АТ-ТРО у периферичній крові, УЗД щитовидної залози, за необхідності — консультацію ендокринолога; оцінки функціонального стану при РА — індекс HAQ; антропометрію — визначення індексу маси тіла (ІМТ), визначення симптомів та ознак ІХС (опитувальник Роуза, ЕКГ, ехоКГ); визначали показники ліпідного обміну (загальний холестерин (ЗХС), ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ), ліпопротеїди низької щільності (ХС ЛПНЩ), ліпопротеї­ди дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), тригліцериди; визначали показники аутоімунних процесів — ревматоїдний фактор (РФ), антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (антиССР-ат). Клініко-лабораторне обстеження хворих проводили кожні 3 міс протягом 12 міс.

Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми Microsoft Excel.

Одержані результати

В усіх трьох групах пацієнтів переважали жінки, відповідно 1-ша група: жінки — 86,0%, чоловіки 14,0%; 2-га група: жінки —100,0%; 3-тя група: жінки —76,0%, чоловіки — 24,0%. Серед 80 хворих на РА, обстежених за зазначений період, АІТ виявлено у 28 хворих, що становило 35%, що достовірно перевищує середньопопуляційний показник, який дорівнює 1%; АІТ із порушенням функції щитовидної залози за типом гіпотиреозу встановлено у 14 (17,5%) хворих.

Порушення функції щитовидної залози у хворих на РА визначали в результаті аналізу результатів рівня ТТГ та Т4 у периферичній крові. Рівень ТТГ становив 6,03±0,13 у 1-й групі; 2,97±0,03 — у 2-й; 2,04±0,02 — у 3-й; р=0,05 при референтних значеннях 0,17–4,05 мОд/л. Рівень Т4 становив 2,00±0,22 у 1-й групі; 10,45±0,44 — у 2-й; 9,98±0,09 — у 3-й; р=0,05 при референтних значеннях 11,05–23,0 пмоль/л (таблиця).

За результатами аналізу опитувальника Роуза, який хворі та особи групи контролю заповнювали 1 раз на 3 міс, діагноз можливої/вірогідної стенокардії можна було встановити 7 хворим на РА, однак після проведення додаткового інструментального обстеження діагноз підтвердився лише у 1 (1,25%) випадку, що, можливо, є відображенням досить частого розвитку минущого васкуліту, в тому числі, коронариту, у хворих з активним РА (Коваленко В.М. та співавт., 2011).

http://spyoncell-phone.com/

*p=0,05 порівняно з контрольною групою.

Надмірна маса тіла (ІМТ >25 кг/м) відзначалася у 26,3% пацієнтів із РА у поєднанні з АІТ, у контрольній групі цей показник становив 23,1%, різниця показників недостовірна, тому в подальшому цей популяційний фактор ризику атеросклерозу не мав істотного впливу на результати та висновки дослідження.

У результаті проведення кореляційного аналізу встановлено, що рівень гормонів щитовидної залози (ТТГ) у 1-й групі корелює з рівнем фібриногену (r= +0,73), рівнем ЗХС (r=+0,62), тригліцеридів (r=+0,86), що свідчить про вплив гормонів щитовидної залози на показники запального процесу та обміну ліпідів.

При відносно однакових значеннях DAS28 кількість припухлих суглобів у 1-й групі порівняно з контрольною групою вища (середня кількість припухлих суглобів у 1-й групі — 19,1±0,05; у 2-й — 16,2±0,04; у 3-й — 15,1±0,05; p=0,05), тобто суглобовий синдром більш виражений у пацієнтів із РА у поєднанні з АІТ та гіпотиреозом.

При аналізі стану ліпідного профілю хворих на РА та хворих на РА у поєднанні з АІТ визначали підвищення рівня проатерогенних ліпідів, причому рівень ЗХС, ХС ЛПНЩ і тригліцеридів був значно вищий у 1-й групі відносно групи контролю, різниця показників достовірна. Середній показник ЗХС phone text spy free у 1-й групі становив 6,92±0,05; у 2-й — 5,72±0,06, у 3-й — 5,43±0,03; p=0,05; ХС ЛПНЩ у 1-й групі — 4,28±0,02; у 2-й — 3,23±0,04, у 3-й — 2,76±0,04; p=0,05; тригліцеридів у 1-й групі — 2,27±0,05, у 2-й — 1,78±0,03, у 3-й — 1,61±0,03; spy mobile phone р=0,05.

Висновки

1. У ході дослідження простежується висока частота виявлення АІТ серед пацієнтів на РА, яка становила 35,0%, тоді як у загальній популяції цей показник варіює від 0,4 до 1%. Найчастіша форма порушення функції щитовидної залози при АІТ у хворих на РА — гіпотиреоз, частка якого становила 17,5%.

2. При відносно однакових значеннях DAS28 кількість припухлих суглобів у 1-й групі порівняно із контрольною групою вища, що може свідчити про більш виражений суглобовий синдром у хворих на РА у поєднанні з АІТ.

3. Рівень гормонів щитовидної залози (ТТГ) у 1-й групі корелює з рівнем фібриногену (r=+0,73), рівнем ЗХС (r=+0,62), тригліцеридів (r=+0,86); рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ, тригліцеридів достовірно вищі у 1-й групі. Це може свідчити про високий ризик розвитку атеросклерозу у хворих на РА у поєднанні з АІТ та гіпотиреозом.

Література

• Баймухамедова Р.О. (1993) Возрастные и эндокринные аспекты ревматоидного артрита. Автореф. дис. … д-ра мед. наук: 14.00.39. Институт ревматологии Российской академии медицинских наук, Москва, 44 с.
• Коваленко В.М., Хіміон Л.В., Лисенко Г.І., Гармиш О.О. (2011) Вплив імунного статусу і ліпідних факторів на прогресування субклінічного атеросклерозу і розвиток серцево-судинних захворювань у пацієнтів із ревматоїдним артритом. Укр. ревматол. журн., 1(43): 52–59.
• Попкова Т.В., Новикова Д.С., Насонов Е.Л. (2008) Атеротромбоз при аутоиммунных заболеваниях: современное состояние проблемы. Сonsilium Medicum., 1: 13–18.
• Leuven S.I. Franssen R., Kastelein J.J. et al. (2008) Systemic inflammation as a risk factor for atherothrombosis. Rheumatology, 47: 3–7.
• Meier С., Staub J.J., Roth C.B. et al. (2001) TSH-controlled L-thyroxine therapy reduces cholesterol levels and clinical symptoms in subclinical hypothyroidism: a double blind, placebo-controlled trial (Basel Thyroid Study). The Journal of Clinical Endocrinology & metabolism, 86: 104860–104866.
• Peters M.J.L., Symmons D.P.M., McCarey D. et al. (2010) EULAR evidence-based recommendations for cardiovascular risk management in patients with rheumatoid arthritis and other forms of inflammatory arthritis. Ann. Rheum. Dis., 69: 325–331.

Адреса для листування:

Найштетік Ірина Миколаївна

E-mail: i.nayshtetik@gmail.com

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *