Вступ

З огляду на проблему коморбідності болю та психоемоційних розладів у хворих на ревматоїдний артрит (РА) наявність депресивних синдромів коливається в межах 10–98% (Lisitsyna T. et al., 2010) і безпосередньо впливає на біль, викликаючи істотні коливання больових відчуттів (Приходько В.Ю., Микропуло И.Р., 2011), а генетична схильність до болю пов’язується з HTR2A-рецепторами, і зокрема, з Т-алеллю (Nicholl B.I. et al., 2011).

Тому мета проведеного нами дослідження — оцінити наявність зв’язку між клінічними ознаками захворювання, інтенсивністю болю і тривожно-депресивними розладами (ТДР) у хворих на РА з різними варіантами поліморфних ділянок промоторного регіону гена 5-HTR2A Т102С.

Об’єкт і методи дослідження

До дослідження включено 100 хворих на РА (73 жінки, 27 чоловіків), які перебували на стаціонарному лікуванні в ревматологічному відділенні Він­ницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. Середній вік хворих становив 51,5±12,1 року. Встановлення і верифікацію попереднього діагнозу РА проводили відповідно до ACR/EULAR (American College of Rheumatology/European League Against Rheumatism) (Aletaha D. et al., 2010). Активність РА оцінювали за індексом активності хвороби за 28 суглобами (DAS28) (Prevoo M.L. et al., 1995) та клінічних індексів активності CDAI (Clinical Disease Activity Index) і SDAI (Simplified Disease Activity Index) (Smolen J.S. et al., 2003). При обстеженні пацієнтів оцінювали кількість болісних (КБС) і набряклих (КНС) суглобів, реєстрували оцінку хворим і лікарем стану здоров’я пацієнта (СЗП) за 10-сантиметровою візуальною аналоговою шкалою (VAS), вираженість больового синдрому — за 100-міліметровою візуальною аналоговою шкалою VAS (пацієнт).

Визначення поліморфних ділянок Т102С промоторного регіону гена 5-HTR2A проводили шляхом виділення геномної ДНК фенол-хлороформним методом із використанням комплекту для виділення ДНК/РНК із сироватки чи плазми крові (НПФ «ЛиТех», Росія). Поліморфні ділянки ампліфікували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Оцінку тривожності проводили за шкалою реактивної (РТ) та особистісної тривожності (ОТ) Спілбергера (Spielberger Ch.D. (Ed.) (1966). Для оцінки депресивного стану (ДС) та вимірювання інтенсивності депресії використано шкалу Гамільтона (Hamilton M.A., 1960). Cтатистичну обробку результатів проведено в пакеті Statistica for Windows v.8.0. з використанням параметричних і непараметричних методів. Відмінності між показниками вважали достовірними, якщо значення вірогідності становило ≥95% (p<0,05). Дослідження відповідало вимогам Гельсінкської декларації (1989) Всесвітньої медичної асоціації та схвалене Етичним комітетом при Він­ницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова. Отримано письмову інформовану згоду кожного пацієнта щодо участі в дослідженні.

Результати дослідження та їх обговорення

Розподіл частоти генотипів гена рецепторів 2А серотоніну HTR2A Т102С у 100 хворих та клінічну характеристику хворих, включених у дослідження, наведено в табл. 1.

Як свідчать дані (див. табл. 1), пацієнти з РА з різним варіантом поліморфізму гена HTR2A Т102С за своїми демографічними показниками, серопозитивністю, рентгенологічною стадією, віком і тривалістю захворювання суттєво не відрізнялися. Водночас встановлено, що активність запального процесу у хворих на РА з різними варіантами поліморфних ділянок промоторного регіону гена 5-HTR2A Т102С за показниками DAS₂₈ і CDAI виявилася достовірно вищою у хворих із генотипом ТС порівняно із особами з генотипом СС (р<0,01), тоді як між групами учасників із генотипами ТС і ТТ та ТТ і СС не встановлено статистично значимої різниці величини зазначених показників (р>0,05). Не виявлено статистично значимої різниці величини показника активності запального процесу за SDAI між групами хворих на РА з генотипами ТТ і СС та ТС і ТТ, тоді як між групами хворих із генотипом ТС і СС встановлено лише тенденцію (р=0,074) до підвищення активності у хворих на РА з генотипом ТС (табл. 2).

Інтенсивність болю за шкалою VAS виявилася достовірно вищою у хворих із генотипом ТС порівняно із хворими з генотипом ТТ (р<0,05) і СС (р<0,001) (див. табл. 2). При обстеженні хворих на РА з різними генотипами встановлено, що в осіб із генотипом ТС КНС і КБС становила 6,0 із медіаною та інтерквартильним інтервалом — 6,0 [5,0; 8,0] та 17,0 — із медіаною та інтерквартильним інтервалом 17,0 [10,0; 20,0], тоді як у хворих на РА з генотипом ТТ 5,0 із медіаною та інтерквартильним інтервалом 5,0 [3,0; 6,0] і 10,5 — із медіаною та інтерквартильним інтервалом [6,0; 22,0], а у хворих із генотипом СС 4,0 із медіаною та інтерквартильним інтервалом [3,0; 5,0] та 8,0 — із медіаною та інтерквартильним інтервалом [7,0; 15,0].

При порівнянні КНС у хворих із різними варіантами поліморфних ділянок Т102С встановлено статистично значуще збільшення КНС у осіб з генотипом ТС порівняно із хворими з генотипами СС (р<0,01) і ТТ (р<0,01). КБС виявилася достовірно більшою у хворих із генотипом ТС порівняно з особами з генотипом СС (р<0,05), тоді як між групами хворих із генотипами ТС і ТТ не встановлено статистично значимої різниці величини цього показника (р>0,05). Не виявлено достовірної різниці показника КБС між групами хворих із генотипом ТТ і СС (р>0,05).

Проведений кореляційний аналіз виявив наявність прямого помірного та тісного кореляційного зв’язку показника інтенсивності болю за шкалою VAS із КНС та КБС у хворих із генотипом ТС (r_s=0,3; p<0,05; r_s=0,77; p<0,001) і тісного зв’язку в осіб із генотипом ТТ (r_s=0,84; r_s=0,86; p<0,001 відповідно), тоді як у хворих із генотипом СС встановлено лише помірний зв’язок інтенсивності болю за шкалою VAS (r_s=0,47; р<0,05) із КНС.

Визначення показників ТДР у хворих на РА за шкалою РТ і ОТ Спілбергера та ДС за шкалою Гамільтона виявило у хворих із генотипом ТС наявність легких депресивних порушень, ознак помірно вираженої ОТ та високої РТ, тоді як у хворих із генотипом ТТ ДС, ОТ та РТ визначались як помірні. У осіб із РА з генотипом СС ДС відповідав легким, а показники РТ і ОТ визначались як помірні (табл. 3).

При порівнянні показників ТДР між групами хворих на РА з різними генотипами виявлено достовірне підвищення показника депресивних розладів у хворих із генотипом ТТ порівняно із хворими з генотипом ТС (р<0,05) та СС (р<0,001), а у осіб з генотипом ТС — порівняно із хворими з генотипом СС (р<0,05). Показник РТ виявився достовірно вищим у хворих із генотипом ТС порівняно із хворими з генотипами ТТ (р<0,01) та СС (р<0,001). Не виявлено достовірної різниці показника ОТ між групами хворих на РА з різними варіантами поліморфних ділянок Т102С (див. табл. 3).

Таким чином, отримані дані свідчать про ряд відмінностей, і зокрема у хворих із генотипом ТС виявлено високі показники інтенсивності болю та активності запального процесу на тлі легких ознак ДС, високих показників РТ та помірних ознак ОТ, тоді як у хворих із генотипом ТТ встановлено помірні показники інтенсивності болю та активності запального процесу на тлі помірно виражених ознак ДС, РТ і ОТ, а у хворих із генотипом СС встановлено помірні показники активності запального процесу та інтенсивності болю на тлі легкого ДС з ознаками помірно вираженої РТ та ОТ (рисунок).

За результатами рангової кореляції Спірмена у хворих із генотипом ТС встановлено прямий тісний, середній та помірний зв’язок інтенсивності болю за шкалою VAS з показниками ДС (r_s=0,76; р<0,001) і рівнем РТ та ОТ (r_s=0,55; р<0,001; r_s=0,37; р<0,01 відповідно), а також прямий тісний та середній зв’язок активності запального процесу за DAS28 _із показниками ДС (r_s=0,75; р<0,001) і рівнем РТ та ОТ (r_s=0,58; r_s=0,51; р<0,001 відповідно), прямий середній та помірний зв’язок показника активності запального процесу за CDAI з показниками ДС (r_s=0,68; р<0,001) і рівнем РТ та ОТ (r_s=0,49; р<0,001; r_s=0,33; р<0,05 відповідно).

Встановлено тісний та помірний кореляційний зв’язок показника активності запального процесу SDAI з показниками ДС (r_s=0,71; p<0,001) та рівнем РТ і ОТ (r_s=0,48; р<0,001; r_s=0,37; р<0,01).

Проведений кореляційний аналіз виявив у хворих із генотипом ТТ наявність зворотного помірної та середньої сили зв’язку показника інтенсивності болю за шкалою VAS із показниками ДС (r_s=–0,45; р<0,05) і рівнем РТ та ОТ (r_s=–0,55; р<0,01; r_s=–0,53; р<0,01 відповідно). Встановлено середній і помірний зворотний кореляційний зв’язок показника активності запального процесу за DAS₂₈ з показниками ДС (r_s=–0,52; р<0,01) і рівнем РТ та ОТ (r_s=–0,43; р<0,05; r_s=–0,39; р<0,05 відповідно), а також виявлено помірний зворотний кореляційний зв’язок показника активності запального процесу за CDAI і SDAI з показниками ДС (r_s=–0,48; р<0,01 та r_s=–0,49; р<0,01) і рівнем РТ (r_s=–0,41; р<0,05; r_s=–0,45; р<0,05 відповідно) та ОТ (r_s=–0,39; р<0,05; r_s=–0,39; р<0,05 відповідно).

Отримані дані кореляційного аналізу свідчать про наявність у хворих із генотипом СС середнього прямого спрямування зв’язку показника інтенсивності болю за шкалою VAS з показниками ДС (r_s=0,52; р<0,05) і рівнем РТ та ОТ (r_s= 0,56; р<0,05; r_s=0,69; р<0,001 відповідно), а також прямого тісного та середнього зв’язку активності запального процесу за DAS₂₈ з показниками ДС (r_s=0,78; р<0,001) і ОТ (r_s=0,64; р<0,01 відповідно), тоді як з показником рівня РТ встановлено лише тенденцію до наявності помірного прямого зв’язку (r_s=0,44; р=0,058) між показниками. Встановлено прямий середній та тісний зв’язок показника активності запального процесу за CDAI і SDAI з показниками ДС (r_s=0,82; і r_s=0,75; р<0,001 відповідно) і рівнем РТ (r_s=0,50; р<0,05; і r_s=0,52; р<0,05 відповідно) та ОТ (r_s=0,59; р<0,01; і r_s=0,55; р<0,05 відповідно).

Висновки

1. У хворих із генотипом ТС встановлено достовірно вищі показники інтенсивності болю порівняно з особами з генотипом ТТ і СС та показники активності запального процесу за DAS28 і CDAI порівняно із хворими з генотипом СС.

2. Встановлено, що у хворих із генотипом ТТ на тлі помірних показників активності запального процесу та інтенсивності больових відчуттів спостерігалися достовірно вищі показники депресивних розладів порівняно із хворими з генотипом ТС і СС, тоді як показники РТ виявилися вищими у хворих із генотипом ТС порівняно з особами з генотипом ТТ і СС, а показники ОТ — майже однаковими у всіх групах.

3. Встановлено обернений помірний та середньої сили зв’язок між інтенсивністю болю, активністю запального процесу у хворих із генотипом ТТ з показниками ТДР, тоді як у осіб із генотипом ТС та СС встановлено тісні, середньої сили, прямі кореляційні зв’язки між цими показниками.

Список використаної літератури

• Приходько В.Ю., Микропуло И.Р. (2011) Депрессия: что о ней нужно знать врачу общей практики? Мистецтво лiкування, 1: 5–10.
• Aletaha D., Neogi T., Silman A.J. et al. (2010) Rheumatoid Arthritis Classification Criteria: An American College of Rheumatology and European League Against Rheumatism Collaborative Initiative. Arthritis Rheum., 62: 2569–2581.
• Hamilton M.A. (1960) Rating scale for depression. J. Neurol., Neurosurgery Psychiatry, 23: 56–62.
• Lisitsyna T., Veltishchev D., Fofanova Yu. (2010) Pain and depression comorbidity in rheumatoid arthritis patients. Ann. Rheum. Dis., 69(2): 676.
• Nicholl B.I., Holliday K.L., Macfarlane G.J. et al. (2011) Association of HTR2A polymorphisms with chronic widespread pain and the extent of musculoskeletal pain: results from two population-based cohorts. Arthritis Rheum., 63(3): 810–818.
• Prevoo M.L., van’t Hof M.A., Kuper H.H. et al. (1995) Modified disease activity scores that include twenty-eight-joint counts. Development and validation in a prospective longitudinal study of patients with rheumatoid arthritis. Arthritis Rheum., 38(1): 44–48.
• Smolen J.S., Breedveld F.C., Schiff M.H. et al.(2003) A simplified disease activity index for rheumatoid arthritis for use in clinical practice. Rheumatology (Oxford), 42(2): 244–257.
• Spielberger Ch.D. (Ed.) (1966) Theory and research on anxiety. Anxiety and Behavior., Acad. Press, New York,150 р.

Адреса для листування:
Станіславчук Микола Адамович
21018, Вінниця, вул. Пирогова, 56
Вінницький національний медичний
університет ім. М.І. Пирогова
E-mail: mstanislav53@yahoo.com

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *