ВСТУП

Одним із найпоширеніших захворювань опорно-­рухового апарату, яке, за даними Все­світньої організації охорони здоров’я, діагностують у близько 80% населення віком 50–60 років, є остеоартроз (ОА), а його частка серед інших ревматичних патологій досягає 60%. ОА — це хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, яке характеризується прогресуючою деградацією суглобового хряща, ремоделюванням епіфізів кісток, розвитком остеофітів, а на пізніх стадіях — стійкою деформацією суглобів. Деструкція гіалінового хряща, запалення синовіальної оболонки, порушення синтезу гіалуронової кислоти і зміна властивостей синовіальної рідини, а також формування остеофітів погіршують адаптацію суглобів до механічного навантаження (Lane N.E. et al., 2011). Внаслідок вищенаведених процесів розвивається характерний симптомокомплекс — біль, обмеження рухів та порушення функцій кінцівки. Основ­ною метою лікування є поліпшення функції суглобів та якості життя хворих на ОА, запобігання прогресу захворювання, а також зменшення вираженості болю. Тривалий час лікування ОА обме­жувалося застосуванням знеболювальних та протизапальних препаратів. Проте такий підхід спрямований лише на усунення симптомів, при цьому проблема деструкції хрящової тканини не вирішується. Одним із досягнень сучасної фармакотерапії є розроблення хондропротекторів — групи лікарських засобів, здатних впливати на симптоми та модифікувати структуру хрящової тканини (Носівець Д.С., 2013; Hochberg M. et al., 2013). Серед хондропротекторних засобів глюкозамін та хондроїтину сульфат (ХС) мають найвищий ступінь доказовості та достовірності результатів, тому більшість хондропротекторів, які застосовують у ревматологічній практиці, містять саме ці компоненти (Bruyere O., Reginster J.Y., 2007; Uebelhart D., 2008). Протизапальний та анальгезивний ефекти ХС досягаються завдяки зменшенню виділення синовіоцитами та макрофагами синовіальної оболонки медіаторів запалення та больових факторів у синовіальну рідину, а також внаслідок пригнічення секреції лейкотрієну В, інтерлейкіну-6, С-реактивного білка та простагландину Е₂ (Tat S.K. et al., 2010; Hochberg M. et al., 2013; Sokolove J., Lepus C.M., 2013; Danilov A.B., Grigorenko N.V., 2015). ХС запобігає стисканню сполучної тканини, сприяє відновленню хрящових поверхонь суглобів та покращує їх рухомість (David-Raoudi M. et al., 2009; Henrotin Y. et al., 2014). До того ж ХС зменшує втрату кальцію кістковою тканиною та уповільнює її резорбцію (Cantley M.D. et al., 2013).

Лікарські засоби, які містять ХС (таблетки, капсули, гелі, мазі, розчини для ін’єкцій), широко представлені на фармацевтичному ринку України, проте це переважно препарати закордонного виробництва, що зумовлює достатньо високу їх вартість. З огляду на вищезазначене актуальним є введення в лікарську практику нових хондропротекторів українського виробництва, зокрема розчину для ін’єкцій Хондросат (ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма», Україна).

Мета дослідження — вивчення ефективності та безпеки застосування препарату Хондросат у лікуванні хворих на ОА.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Клінічне дослідження проведено на базі відділення травматології Центральної міської клінічної лікарні міста Івано-Франківська. У дослідження було включено 96 хворих обох статей віком 42–70 років з діагнозом ОА великих суглобів (гон­артроз, кокс­артроз) II–III клініко-рентгенологічної стадії за Kellgren та Lawrence (1957). Загальну характеристику учасників дослідження наведено у табл. 1. Дані свідчать, що в обох групах переважали жінки, що загалом відповідає популяційному розподілу захворювання, пацієнти віком 50–59 років і тривалістю захворювання 5–10 років, а також пацієнти з ураженнями колінного суглоба.

*р<0,05, **р<0,01, ***р<0,001 щодо вихідного стану.
На етапі скринінгу оцінювали характер супутніх захворювань, серед яких найчастішими були патології серцево-судинної та травної систем. Усі супутні захворювання були у стадії ремісії, що не суперечило критеріям відбору та не перешкоджало участі пацієнтів у дослідженні.

Вираженість суглобового синдрому оцінювали за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) та за індексом Western Ontario and McMaster Universiti osteoarthritis (WOMAC). Для додаткової оцінки функціонального стану суглобів реєстрували час проходження хворими дистанції 15 м та відстань, пройдену ними за 6 хв ходьби у звичайному темпі. Під час кожного візиту в період терапії проводили загальний огляд хворих: аускультацію серця і легень, огляд шкіри та слизових оболонок, пальпацію та перкусію живота, вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ), температури тіла. Клініко-лабораторне обстеження пацієнтів складалося із загальноклінічних аналізів сечі та крові, біохімічних досліджень крові (аланінамінотрансфераза (АлАТ), аспартатамінотрансфераза (АсАТ), білірубін, креатинін, глюкоза).

Пацієнтів на основі методу простої рандомізації у співвідношенні 1:1 розподілили в основ­ну (ОГ) і контрольну групи (КГ) по 48 хворих у кожній. Пацієнтам ОГ призначали препарат Хондросат (ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма», Біла Церква, Україна, розчин для ін’єкцій 100 мг/мл), пацієнтам КГ — референтний препарат Мукосат neо («Бєлмедпрепарати», Мінськ, Білорусь, розчин для ін’єкцій 100 мг/мл). Препарати вводили внутрішньом’язово по 1 мл через день. При хорошій переносимості дозу підвищували до 2 мл, починаючи з четвертої ін’єкції. Курс лікування становив 30 ін’єкцій (60 днів), з подальшим спостереженням впродовж 4 тиж. Безпеку препарату оцінювали на підставі даних моніторингу стану пацієнтів, частоти і характеру побічних реакцій, даних лабораторного обстеження, оцінки суб’єктивного стану хворого.

Із включених у дослідження 96 хворих повний курс терапії отримали 89 пацієнтів. У зв’язку з небажанням продовжувати участь (без пояснення причин) із дослідження вибули 3 пацієнти ОГ та 4 КГ. Таким чином, до аналізу ефективності було залучено 89 пацієнтів, а до аналізу переносимості — 96.

Статистичне оброблення результатів проводили за допомогою пакета прикладних програм STATISTICA 6.0 («Statsoft», США), використовуючи критерій Стьюдента, критерій Пірсона, критерій Шапіро — Вілка та U-критерій Манна — Уїтні (Реброва О.Ю., 2006). Значущими вважали відмінності при р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Отримані результати свідчать, що в ході терапії в обох групах пацієнтів з ОА відзначена позитивна динаміка показників артрологічного статусу (табл. 2). Так, через 2 міс лікування в ОГ рівень болю за WOMAC зменшився на 22,0% (р<0,001), скутість — на 23,4% (р<0,001), ступінь функціональних порушень — на 20,6% (р<0,001). У КГ ці показники зменшилися відповідно на 22,3; 24 та 18,8% (р<0,001). Вираженість больового синдрому за ВАШ також статистично вірогідно зменшилася в обох групах. У пацієнтів із ОГ після лікування вираженість болю у спокої зменшилася на 28,9% (р<0,001), біль при ходьбі — на 17,4% (р<0,001), постійний біль — на 23,0% (р<0,001). Зменшення цих же показників у КГ становило 28,3% (р<0,001), 16,2% (р<0,001) та 20,5% (р<0,001) відповідно. Порівняльний аналіз часу проходження хворими дистанції 15 м показав, що у пацієнтів ОГ після лікування цей показник знизився на 18,8% (р<0,001), а у КГ — на 18,2% (р<0,001). Порівнюючи відстань, пройдену хворими за 6 хв до і після лікування (табл. 3), відзначаємо, що в ОГ вона зросла на 25,3% (р<0,001), а у КГ — на 23,6% (р<0,001).

***р<0,001 щодо вихідного стану.

Слід зазначити, що отриманий у результаті лікування позитивний терапевтичний ефект зберігався щонайменше впродовж 4 тиж після закінчення застосування хондропротекторів (див. табл. 2). Так, через 28 днів у пацієнтів ОГ рівень болю за WOMAC залишався нижчим щодо відповідних значень до лікування на 13,1% (р<0,001), скутість — на 14,9% (р<0,05), ступінь функціональних порушень — на 14,8% (р<0,001). У хворих КГ частка зменшення становила 14,1% (р<0,001), 12,0% (р<0,05) та 12,9% (р<0,001) відповідно. Вираженість больового синдрому за ВАШ у ОГ також залишалася значущо меншою: біль у спокої на 24,4% (р<0,001), біль при ходьбі — на 14,6% (р<0,001) і постійний біль — на 18,7% (р<0,001). У КГ ці показники також залишалися меншими відповідно на 24,0% (р<0,001), 14,9% (р<0,001), 18,4% (р<0,001). Крім того, відстань, пройдена пацієнтами за 6 хв (див. табл. 3), також була статистично вірогідно більшою, ніж до лікування — у ОГ на 14,5% (р<0,001), а у КГ — на 14,6% (р<0,001). Натомість час проходження 15 м в обох групах хворих хоча і залишався меншим, ніж до лікування, проте значущими ці зміни не були.

Після закінчення курсу лікування повторно проведено аналізи сечі та крові (табл. 4). З’ясувалося, що стандартні лабораторні показники залишались у межах вікової норми і не мали значимої динаміки, за винятком ШОЕ. У пацієнтів ОГ значення ШОЕ знизилося з 16,10±5,15 на початку лікування до 10,79±5,09 мм/год (р<0,05) після завершення терапії хондропротекторами, а у КГ — із 17,57±4,94 до 10,42±4,56 мм/год, що свідчить про зменшення вираженості запального процесу. Відзначимо, що рівень глюкози в сироватці крові перебував у межах фізіологічної норми в обох групах, що підтверджує безпеку застосування ХС у хворих на ОА, в тому числі із супутніми патологіями, зокрема цукровим діабетом ІІ типу.

*р<0,05 щодо вихідного стану.

За період проведення терапії у жодного із хворих, включених у дослідження, не виявлено будь-яких скарг, побічних реакцій, ускладнень або явищ непереносимості обох препаратів. При аускультації легень у всіх пацієнтів визначали везикулярне дихання, при пальпації та перкусії живота не виявлено негативних змін. Порівнювані препарати по завершенню дослідження не чинили негативного впливу на АТ, ЧСС і температуру тіла щодо відповідних показників до лікування. Не відзначено жодного випадку загострення хронічних захворювань. Враховуючи відсутність суб’єктивних скарг у пацієнтів та негативних змін при об’єктивному і лабораторному обстеженнях, переносимість лікування у всіх хворих ОГ та КГ була оцінена як «добра».

Оцінку загальної ефективності препаратів проведено за допомогою комбінованої перемінної, яка складалась з оцінки вираженості больового синдрому за субшкалами ВАШ, загального балу ступеня враження суглоба за індексом WOMAC, часом проходження дистанції 15 м та відстані, пройденої за 6 хв після закінчення курсу лікування. Терапію вважали ефективною, якщо зміни вищенаведених показників були статистично значимими. Розподіл пацієнтів за виконанням критеріїв ефективності наведено у табл. 5.

Порівняння ефективності лікування за всіма показниками між ОГ та КГ не виявило жодних розбіжностей в отриманих результатах, що дозволяє зробити висновок про еквівалентність ефектів порівнюваних препаратів Хондросат та Мукосат neо.

ВИСНОВКИ

1. Препарат Хондросат — ефективний засіб для лікування пацієнтів з ОА, оскільки ефективно зменшує вираженість основних клінічних про­явів захворювання — больового синдрому, скутості та покращує функціональну активність суглобів.

2. Терапія препаратом Хондросат суттєво підвищує якість життя хворих на ОА великих суглобів. Упродовж 4 тиж після закінчення лікування статистично вірогідним залишається зменшення вираженості болю за ВАШ, альгофункціонального індексу за WOMAC, а також збільшується відстань, пройдена за 6 хв ходьби у звичайному темпі.

3. Переносимість препарату Хондросат пацієнтами була доброю, без будь-яких побічних реакцій та негативних змін об’єктивного і лабораторного обстежень.

4. Показано, що препарат Хондросат (ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма», Біла Церква, Україна) за своєю ефективністю терапевтично еквівалентний препарату порівняння Мукосат neо («Бєлмедпрепарати», Мінськ, Білорусь), оскільки за жодним із досліджуваних показників не виявлено статистично вірогідної різниці між ОГ та КГ.

5. На підставі представлених результатів проведеного клінічного дослідження можна рекомендувати Хондросат для застосування як хондропротекторний засіб, а також як препарат вибору для пацієнтів із супутніми патологіями при ОА.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• Носівець Д.С. (2013) Фармакологія хондропротекторів (огляд фармацевтичного ринку України). Вісн. проблем біології і медицини, 1(4): 57–63.
• Реброва О.Ю. (2006) Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. 3-е изд. МедиаСфера, Москва, 312 с.
• Bruyere O., Reginster J.Y. (2007) Glucosamine and chondroitin sulfate as therapeutic agents for knee and hip osteoarthritis, 24(7): 573–580.
• Cantley M.D., Rainsford K.D., Haynes D.R. (2013) Comparison of the ability of chondroitin sulfate derived from bovine, fish and pigs to suppress human osteoclast activity in vitro. Inflammopharmacology, 21: 407–412.
• Danilov A.B., Grigorenko N.V. (2015) An antinociceptive effect of chondroprotectors: a myth or a reality? Zh. Nevrol. Psikhiatr. Im. S.S. Korsakova, 115(9): 84–89.
• David-Raoudi M., Deschrevel B., Leclercq S. et al. (2009) Chondroitin sulfate increases hyaluronan production by human synoviocytes through differential regulation of hyaluronan synthases: Role of p38 and Akt. Arthritis Rheum., 60: 760–770.
• Henrotin Y., Marty M., Mobasheri A. (2014) What is the current status of chondroitin sulfate and glucosamine for the treatment of knee osteoarthritis? Maturitas, 78: 184–187.
• Hochberg M., Chevalier X., Henrotin Y. et al. (2013) Symptom and structure modification in osteoarthritis with pharmaceutical-grade chondroitin sulfate: What’s the evidence? Curr. Med. Res. Opin., 29: 259–267.
• Kellgren J.S., Lawrence J.S. (1957) Radiologic assessment of osteoarthritis. Ann. Rheum. Dis., 16: 494–501.
• Lane N.E., Brandt K., Hawker G. et al. (2011) OARSI-FDA initiative: Defining the disease state of osteoarthritis. Osteoarthr. Cartil., 19: 478–482.
• Sokolove J., Lepus C.M. (2013) Role of inflammation in the pathogenesis of osteoarthritis: latest findings and interpretations. Ther. Adv. Musculoskelet. Dis., 5(2): 77–94.
• Tat S.K., Pelletier J.P., Mineau F. et al. (2010) Variable effects of 3 different chondroitin sulfate compounds on human osteoarthritic cartilage/chondrocytes: Relevance of purity and production process. J. Rheumatol., 37: 656–664.
• Uebelhart D. (2008) Clinical review of chondroitin sulfate in osteoarthritis. Osteoarthritis Cartilage, 16(3): S19–21.

Адреса для листування:
Карбовський Віталій Леонідович
09100, Біла Церква, вул. Київська, 37
ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма»
Е-mail: publication@biofarma.ua

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *