КАЛЬПРОТЕКТИН КРОВИ (MRP-8/MRP-14) — ЧУВСТВИТЕЛЬНЫЙ БИОМАРКЕР ДИАГНОСТИКИ СИСТЕМНОГО ЮВЕНИЛЬНОГО ИДИОПАТИЧЕСКОГО АРТРИТАРезюме. Системный ювенильный идиопатический артрит (ЮИА) проявляется фебрильной лихорадкой, сыпью, артритом, гепатоспленомегалией и серозитами. В начале заболевания существуют трудности в диагностике системного артрита у детей, поскольку возникает необходимость дифференциации относительно других заболеваний, сопровождающихся фебрильной лихорадкой. Определение биомаркеров для диагностики системного артрита у детей как одной из причин лихорадки неясного генеза может способствовать ранней диагностике этого заболевания и своевременному началу лечения. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что определение уровня MRP-8/MRP-14 в сыворотке крови (кальпротектин крови) помогает диагностировать ювенильный системный артрит, что особенно важно для детей, у которых впервые диагностирован ЮИА, а также для дифференциальной диагностики болезней, проявляющихся фебрильной лихорадкой. Определение уровня MRP-8/ MRP-14 можно использовать для мониторинга субклинической активности системного артрита и идентификации пациентов с потенциальным риском развития обострения болезни. Резюме. Системний ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) проявляється фебрильною гарячкою, висипкою, артритом, гепатоспленомегалією та серозитами. На початку захворювання існують складнощі у встановленні діагнозу системного артриту у дітей, оскільки виникає потреба у диференціації з іншими захворюваннями із фебрильною гарячкою. Виявлення біомаркерів для діагностики системного артриту в дітей як однієї з причин гарячки неясного генезу може допомагати ранній діагностиці цього захворювання та вчасному початку лікування. Результати проведених досліджень показують, що визначення рівня MRP-8/MRP-14 у сироватці крові (кальпротектин крові) допомагає у діагностиці ювенільного системного артриту, що особливо важливо для дітей із вперше діагностованим ЮІА та для диференційної діагностики хвороб, які проявляються фебрильною гарячкою. Визначення рівня MRP-8/MRP-14 можна використовувати для моніторування субклінічної активності системного артриту та ідентифікації хворих із потенційним ризиком розвитку загострення хвороби.
Системний перебіг ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) є полігенним автозапальним захворюванням, що проявляється артритом, піками фебрильної гарячки, еритематозною висипкою, гепатоспленомегалією та серозитами [15]. Системний варіант ЮІА відзначають серед 10–20% пацієнтів із ЮІА, а захворюваність становить близько 6,6–15 на 100 тис. дітей [8]. У дебюті хвороби зазвичай спостерігають лише фебрильну гарячку, а прояви артриту, які найважливіші для підтвердження діагнозу, часто відсутні. На початку захворювання існують складнощі у встановленні діагнозу системного артриту у дітей, оскільки виникає потреба у диференціації з іншими захворюваннями, що проявляються фебрильною гарячкою. Найчастішою причиною гарячки неясного генезу (ГНГ) є інфекційні хвороби. Серед інших причин ГНГ можуть бути онкологічні та гематоонкологічні захворювання. Зрозуміло, що виявлення біомаркерів для діагностики системного артриту в дітей як однієї з причин ГНГ може допомагати ранній діагностиці цього захворювання та вчасному початку лікування. Пошук таких біомаркерів проводиться впродовж останніх років. З огляду на те, що системний ЮІА є системною хворобою, можна думати, що існують певні молекулярні маркери, які асоціюються із цим захворюванням, його тяжкістю, активністю та зможуть визначати прогноз системного артриту у хворих. Дослідження з виявлення біомаркерів системного артриту ґрунтуються на патогенезі самого захворювання. Доведено, що основні імунологічні зміни, які відбуваються у пацієнтів із системним артритом, зумовлені дисрегуляцією вродженого імунітету, а це переважання ознак активації фагоцитів (наприклад високі рівні у сироватці крові феритину і S100-білків); підвищення у сироватці крові хворих на системний артрит таких цитокінів, як інтерлейкін (IL)-1, -6, -18, макрофагального колонієстимулювального фактора 1 і S100-білків A8/A9 і A12; підвищена експресія генів за участю Toll-подібного рецептора (TLR) і IL-1R [1, 2, 6, 18]. Однак визначення у сироватці крові рівнів IL-1, -6, -8, -12 та фактора некрозу пухлин не дає можливості відрізнити системний ЮІА від інших запальних хвороб [4, 19]. Хоча IL-1 і відіграє ключову роль у патогенезі системного ЮІА, проте добре відомо, що у сироватці хворих на системний ЮІА не знаходять високої концентрації IL-1. Пояснення полягає у короткому періоді напіврозпаду IL-1 та низькій стабільності цього цитокіну у сироватці крові [4, 14]. У сироватці крові пацієнтів із системним ЮІА виявляють високі концентрації IL-18 [4]. У хворих на системний ЮІА часто відзначають підвищений рівень феритину, який сягає понад 1000 нг/мл (нормальний рівень — 7–140 нг/мл) [5, 20]. Однак у частини хворих рівень феритину залишається в межах норми, тому це дослідження не може служити надійним біомаркером для системного ЮІА [3, 5, 16]. Впродовж останніх років особливу увагу в діагностиці системного ЮІА почали приділяти визначенню рівнів S100A8 (псевдонім: MRP-8), S100A9 (псевдонім: MRP-14), що секретуються під час активації нейтрофілів і моноцитів та мають сукупну назву кальпротектину крові [7, 13, 17]. Кальпротектин крові (MRP-8/MRP-14) — це комплекс, який стимулює ендогенний Toll-подібний рецептор на клітинах, що призводить до продукції прозапальних цитокінів (рисунок).
Рисунок. Біомаркери при автозапаленні (адаптовано за: Holzinger D.)
Kessel Ch., Omenetti A., Gattorno M. (2015) From bench to bedside and back again: translational research in autoinflammation. Nat. Rev. Rheumatol., 11: 573–585 [12]). CAPS — кріопіринасоційовані періодичні синдроми; CRP — C-реактивний білок; ER — ендоплазматичний ретикулум; FMF — сімейна середземноморська гарячка; FUO — гарячка неуточненого генезу; IL-1R — IL-1-рецептор; S100A8 — білок S100-A8; SAA — сироватковий амілоїд A; sJIA — системний ЮІА; TLR — Toll-подібний рецептор
На рисунку зображено визначені маркери (зелені) та маркери у стані дослідження чи доклінічного використання (червоні). Білки S100 A8/9 і A12, вивільнені фагоцитами у місці запалення, активують TLR4 на моноцитах і призводять до секреції прозапальних цитокінів, таких як IL-18 та -6. Експериментальні біомаркери білки S100 можуть бути використані для диференційної діагностики системного ЮІА і ГНГ, для виявлення субклінічного запалення і контролю відповіді на протизапальну терапію. IL-18 діє як активатор нейтрофілів, що призводить до їхньої міграції, дегрануляції та цитокін-/хемокінвивільнення; IL-18 також може допомогти розрізнити системний ЮІА, несистемний ЮІА та хворобу Кавасакі й відображає активність захворювання. SAA, продукований гепатоцитами, індукує прозапальні цитокіни і є встановленим прогностичним фактором розвитку системного амілоїдозу та ціллю ефективного протизапального лікування. CRP виділений гепатоцитами за стимуляції IL-6 є добре відомим, але неспецифічним маркером системного запалення. Значення кальпротектину крові для діагностики системного ЮІА досліджували у багатьох роботах [9]. У дослідженні Frosch (2008) показано, що рівень кальпротектину у сироватці крові достовірно зростає у пацієнтів із активним системним ЮІА (до 14 920±4030 нг/мл) порівняно зі здоровими пацієнтами групи контролю (340±70 нг/мл). Показники MRP-8/MRP-14 у хворих на гостру лімфобластну лейкемію знаходяться у межах 650±280 нг/мл, у пацієнтів із гострою мієлоїдною лейкемією становлять 840±940 нг/мл, а у хворих із неврологічним шкірно-артикулярним синдромом (CINCA/NOMID) — 2830±580 нг/мл, що є достовірно нижчими рівнями порівняно із хворими на системний артрит [9]. Концентрація MRP-8/MRP-14 у хворих на системний артрит була достовірно вищою порівняно із пацієнтами з інфекційними хворобами, причому незалежно від походження інфекційної патології. У той час рівень MRP-8/MRP-14 у хворих на системний ЮІА був >9200 нг/мл [9]. Оскільки рівень MRP-8/MRP-14 відображає субклінічну активність системного артриту, його визначення можна використовувати для моніторингу за ефективністю лікування, а також як маркер терапевтичної відповіді. Визначення рівня MRP-8/MRP-14 дає можливість виявляти хворих на системний артрит, які перебувають у стані неактивної хвороби та мають ризик розвитку її загострення [11]. Рівень кальпротектину крові у хворих на активний системний ЮІА суттєво відрізняється від його рівня у них у стані неактивної хвороби (12 030±3 090 та 864±86 нг/мл відповідно). Показано, що у осіб із системним ЮІА у стані клінічної ремісії хвороби, в яких показники кальпротектину >740 нг/мл, розвивається загострення хвороби [11]. У хворих на системний ЮІА за AID-NET (німецький реєстр пацієнтів із системним ЮІА) визначали показники MRP-8/MRP-14 у сироватці крові під час загострення хвороби та ремісії. Рівень MRP-8/MRP-14 у хворих на системний артрит у момент загострення був достовірно вищим (медіана — 9600 нг/мл: від 100 до 48 610 нг/мл) порівняно з цими пацієнтами у період ремісії хвороби (медіана — 2965: від 0 до 45 390 нг/мл) [10]. Таким чином, перші результати проведених досліджень свідчать, що визначення рівня MRP-8/MRP-14 у сироватці крові допомагає в діагностиці системного ювенільного артриту, що є особливо важливим для дітей із вперше діагностованим ЮІА та для диференційної діагностики хвороб, які проявляються фебрильною гарячкою. Визначення рівня MRP-8/MRP-14 можна використовувати для моніторування субклінічної активності системного артриту й ідентифікації пацієнтів із потенційним ризиком розвитку загострення хвороби. Сьогодні визначення MRP-8/MRP-14 вважають новим важливим інструментом терапевтичного менеджменту хворих на системний артрит, який допомагає у діагностиці цього варіанта ЮІА та у прийнятті рішення про відміну терапії без подальшого ризику загострення хвороби. Список використаної літератури
Адреса для листування: No Comments » Додати свій |
||
Leave a comment