Роль дисертаційних досліджень у побудові фундаментальної науки на моделі концепції «ортопедична артрологія»Резюме. Наведено особливості й результати ряду дисертаційних досліджень, виконаних на основі власних спільних уявлень про «інтеграційну ортопедичну артрологію» (ІОА) та її основну складову «захворювання суглобів, зумовлені спадковою схильністю». Дисертації виконано з використанням власної спільної пошукової системи в режимівнутрішньопроблемної імплікації. У 8 докторських дисертаціях, побудованих на генезисному есенціальному принципі, розкриваються та з’ясовуються різні закономірності взаємозв’язків різних концепцій і теоретичні узагальнення, що складають суть теорії ІОА. У 15 кандидатських дисертаціях, побудованих на феноменологічному рівні, описуються нові факти, в тому числі 9 нових диспластичних синдромів. Таким чином, дисертаційні дослідження, крім класифікаційних функцій, розкривають нові емпіричні й теоретичні знання, чим суттєво збагачують уявлення про ІОА. ВСТУПДослідження, присвячені проблемі ортопедичної артрології (ОА), ведуться з 1970-х років з їх різноаспектним теоретичним та емпіричним розкриттям. А її основним компонентом є захворювання суглобів, зумовлені спадковою схильністю [28, 35]. У такій ситуації безмежного пошукового поля, при однорідній методологічній орієнтації склалися сприятливі умови для планування дисертаційних досліджень різних рівнів організації процесів пізнання [7]. Дослідження виконувалися за двома плановими рівнями: есенціальним (оперативним) та феноменологічним (тактичним). У результаті виконана низка дисертаційних досліджень, побудованих на спільному об’єкті, інтеграційно взаємопов’язаних. Дисертаційні дослідження, відповідно системно заплановані, роблять суттєвий внесок у побудову фундаментальної науки. Про це свідчить наш досвід вивчення дисертаційних досліджень за проблемою ОА [12, 14, 27, 30]. Мета — розкрити роль дисертаційних досліджень у побудові проблеми ОА. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИМатеріалом дослідження послужили 8 докторських (із них 2 — на стадії рецензування) та 15 кандидатських досліджень з різними науковими керівниками. Всі вони будувалися за однорідним пошуковим апаратом, на генезисному принципі з використанням власної пошукової системи з її інтеграційними методологіями [14]. Відповідно наша методологія пізнавального процесу опрацьована на моделі колінного суглоба, використовувалася в різних умовах та ситуаціях досліджень. Власне одним із видів переносу пошукової системи до інших умов є описана в літературі «внутріш-ньопроблемна інтимна імплікація», яка використовується у нашому дослідженні. Використання цього критерію в часових параметрах було різним — якщо на перших етапах наших досліджень воно було інтуїтивним, то згодом, зі з’ясуванням його суті, стало закономірним. Таке використання системи пізнання з її пошуковим апаратом характерне тоді, коли пошукова система використовується внутрішньопроблем-но до менших «підоб’єктів» — підсистем тієї системи, що досліджується. Імплікація реалізується без будь-яких змін у пошуковому апараті. Власне вона широко використовується в наших дисертаційних дослідженнях. У наведеній ситуації імплікації, дисертації виконувалися в певному заданому спільному режимі, який обумовлював:
У такій ситуації наші дослідження є фундаментальними, зорієнтованими на розкриття суті нових явищ та на побудову нових закономірностей з емпіричним і теоретичним секторами досліджень. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯУ цьому підрозділі нами розкрито особливості використання дисертаційних досліджень в інтересах побудови проблеми OA, та їх результати. Використовуючи працю дисертантів, з одного боку, нами вирішено питання дефіциту виконавців, з іншого – дисертаційні роботи, виконані в системі вну-трішньопроблемної імплікації суттєво покращили та прискорили еволюцію уявлень про OA. Докторські дисертації спрямовані на побудову нових теоретичних узагальнень. Завданням кандидатських досліджень було виявлення, опис, з’ясування суті нових явищ і визначення перспективи їх подальшої еволюції та використання. 1. Докторські дисертації У докторських дисертаційних дослідженнях (із них 2 – на стадії експертизи), побудованих на генезисному принципі, з використанням інтеграційних методологій на есенціальному рівні, побудовані різноманітні теоретичні узагальнення, системно пов’язані в межах концепції OA. Так:
Таким чином, докторські дисертації побудовані на есенціальному рівні, за одним сценарієм, що передбачає побудову нової концепції на основі нових взаємозв’язків (теоретичний сектор) з послідовною їх об’єктивізацією та матеріалізацією (клінічний емпіричний науковий сектор) з виходом на практичну реалізацію. Таким чином, в докторських дисертаціях побудовано шість нових теоретичних узагальнень (концепцій), які зафіксовані як концептуальні моделі, класифікаційні системи та як термінологічний кластер. По суті, всі вони є похідними від теорії ЗCЗC, як результат внутрішньопроблемної імплікації на есенціальному рівні досліджень. 2. Кандидатські дисертації В дещо іншому режимі виконувалися кандидатські дисертації, хоча генезисний принцип, пошукова система та інтеграційні методології дослідження залишалися незмінні. На відміну від докторських, кандидатські дисертації виконувалися в межах пошукового поля ЗCЗC, на тактичному рівні, як феноменологічні дослідження, присвячені конкретним явищам – феноменам. Вони в більшості випадків охоплюють також обидва сектори фундаментальних наук:
Мабуть першими кроком на шляху теоретизації ОА слід вважати кандидатську дисертацію Б. Сіме-нача (1964), який уперше виділив (диференціація, як етап інтеграції)) «реактивний сектор» артрит-артроз, як онто-філогенетично закріплену реакцію організму на руйнування [24]. Ця робота започаткувала багатолітні дослідження «артрозу», які привели до уявлень про «артрозивну деформацію» [13,29], та про «артроз, як облігатний процес» [31]. У двох дослідженнях, присвячених патології менісків колінного суглоба, розкриваються особливості «диспластичних менісків» та їх визначальної клінічної та прогностичної ролі [5,21,38]. Ці дослідження стали вихідними для побудови нової концепції «Патологія менісків як артрологічна проблема» [2]. В дослідженні, присвяченому переломам надколінка, уперше враховується роль диспластич-ного фактора з можливою його першопричинною роллю у виникненні переломів при експозитивній (додатковій) ролі факторів зовнішнього середовища [33]. В цьому дослідженні вперше побудована концептуальна модель «Стегново-надколінкове зчленування». Послідовно з конкретизацією уявлень про ЗСЗС була описана низка нових диспластичних ЗСС-синд ромів. Першим в цьому аспекті став синдром дисморфії виростків великогомілкової кістки [5]. Описана взаємодія кісткових та хрящових диспластичних аномалій в формуванні цього диспластичного синдрому. Розкриття суті синдрому диспластичної варус-ної (вальгусної) деформації колінного суглоба [18] стало основою для нових уявлень про диспластич-ні ЗСС-деформації та для побудови нової концепції хірургічної профілактики диспластичних артро-зів [19]. У двох взаємопов’язаних дисертаціях розкривається суть синдрому порушення рівноваги надколінка [34,17], описана його клінічна картина, діагностика та хіругічне лікування з використанням нових технологій. А в доповнення попередніх розкривається синдром гострого диспластичного вивиха надколінка [16]. Узагальнююче значення для уявлень про стег-ново-надколінкове зчленування має розкриття суті синдрому порушення навантаження цього зчленування [1]. А робота, яка присвячена післярепозиційно-му гіперпресійному синдрому кульшового суглоба [15], є чітким прикладом використання «модельного експерименту» для доказу коректності теоретичної концепції. У двох кандидатських дослідженнях описуються зміни, що виникають в інсерційному апараті в умовах порушення навантаження як наслідок аномалій будови. Це:
В результаті дослідження, присвяченого відновленню хрестоподібних зв’язок у системі хірургічного лікування нестабільності колінного суглоба, побудована системна інформаційно-концептуальна модель. На її основі сформульована й теоретично обґрунтована концепція технології відновлення хрестоподібних зв’язок з двох перемінно-натягнутих пучків із точною послідовністю натягнення пучків [6]. Для кожного із ЗСС-синдромів були з’ясовані основні принципи його побудови, структурні у тому числі і функціональні особливості, його суть та перспективи теоретичного (похідні теорії) та прикладного використання. Кожний ЗСС-синдром — це новий факт, як нова нозологічна форма, окреме захворювання в системі ОА-ЗСЗС. А всі вони мають аналогічні (ізоморфні) способи фіксації та виконують свої специфічні функції в межах загальної концепції ОА-ЗСЗС. Власне тим «родством» забезпечується можливість побудови загальної теорії ОА-ЗСЗС. Остаточно кожен новий факт зафіксований як концептуальна модель в дефінітивній та описовій формах, як нове явище, похідне від теорії ОА-ЗСЗС. А тим самим виконує низку основних функцій: концептуальну — будує нову концепцію, розкриває суть відомих та невідомих явищ; евридичну — доповнює уявлення про ОА; рефлексивну — збагачує науковий потенціал ОА, як науки, міняє уявлення автора про об’єкт його дослідження; проспективну — розкриває перспективу подальших наукових досліджень; конструкторську — вносить пропозиції для винахідницької діяльності; прикладну — вносить нову якість в діагностично-лікувальний процес.
ВИСНОВКИ
Дисертаційні дослідження, що виконувалися з використанням інтеграційних методологій та механізму внутрішньопроблемної інтимної імплікації, мають суттєву перевагу. Вони, крім кваліфікаційного ефекту, виконують і інші важливі функції. З одного боку, вони розкривають та з’ясовують різноманітні нові явища, відкривають нові знання теоретичного та емпіричного рівня, з іншого, вони вносять суттєвий вклад та нову якість, нове розуміння проблеми ОА в цілому. Тим самим вони володіють суттєвим новим знанням, в нашому випадку у формі нових явищ, якими і є нові клінічні концепції та нові клінічні синдроми, з їх різноманітними функціями. Таким чином, використання логіко-гносеологіч-ного апарату внутрішньопроблемної імплікації вносить нові знання в сам процес управління науковою Управління — об’єктивний процес упорядкування систем, суть якого полягає в забезпеченні їхньої цілісності. діяльністю, з новим її розумінням та новим трактуванням результатів процесу пізнання. Таким чином, на основі вищенаведеного є очевидним, який колосальний науковий внесок зробили дисертаційні дослідження у формування, побудову та реалізацію концепції «ортопедичної артрології», в першу чергу, в її підпроблему «Захворювання суглобів, зумовлені спадковою схильністю».
ЛІТЕРАТУРА
1. Бабуркіна О.П. (1996) Синдром порушення навантаження стегново-надколінкового зчленування диспластичного гене-зу. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.20 «Ортопедія, травматологія». Харків, 24с. 2. Бабуркина Е.П., Сименач Б.И., П.И. Снисаренко П.И. (2003) Патология менисков коленного сустава как артрологическая проблема. Зб. наук. праць співроб. КМАПО, Київ, Вип. 12, Кн. 2: 201-208. 3. Бабуркина Е.П. (2006) Менискогенный синдром, обусловленный наследственной предрасположенностью. Сб. тез. докл. VIII съезда травматологов-ортопедов России, Самара, 475. 4. Бабуркіна О.П., Сіменач Б.І. (2007) Меніскогенний синдром, зумовлений спадковою схильністю. Наук. вісн. Ужгород. ун-ту: Серія медицина, Ужгород, Випуск 32, 9-14. 5. Баев Г.М. (1981) Дисплазия проксимального эпифиза боль-шеберцовой кости. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с. 6. Болховітін П.В. (2005) Відновлення хрестоподібних зв’язок у системі хірургічного лікування нестабільності колінного суглоба. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Ортопедія, травматологія», Харків, 23с. 7. Евтушенко Т.Г. (1991) Структурно лингвистическое обеспечение специализированной информационно-поисковой системы: ав-тореф. дис. … канд. наук: спец.05.25.05», Харьков, 23 с. 8. Зеленецкий И.Б. (1987) Синдром апофизотендопатии бугристости большеберцовой кости диспластического генеза: авто-реф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 23 с. 9. Кобахидзе Н.И. (2000) Экспертная диагностически-прогностическая система диспластической болезни коленного сустава (на модели синдрома нарушения равновесия надколенника диспла-стического генеза). Автореф. дис. … докт. мед. наук: спец. «Ортопедия, травматология», Ереван, 51 с. 10. Колесниченко В.А. (2001) Остеохондропатія хребта. Рання діагностика та прогнозування перебігу захворювання. Автореф. дис. … докт. мед. наук: спец. 14.01.21 «Ортопедия, травматология», Киев, 50 с. 11. Корж А.А., Сименач Б.И. (1994) Ортопедическая артрологія. Актуал. пробл. артровертебрологии. Киев, с. 21-26. 12. Корж О.О., Сіменач Б.І. (2003) Інтеграція – базисна методологія, інфраструктура наукової діяльності (на моделі ортопедичної науки). Ортопед., травматол. и протез., 3: 6-11. 13. Корж О.О., Сіменач Б.І. (2005) Подібне, але не таке саме, чи Артроз як ортопедична проблема. Укр. ревматол. журн., 2: 11-12. 14. Корж А.А., Сименач Б.И. (2006) Теоретико-методологическое обоснование концепции «Ортопедическая артрология» как самостоятельного раздела ортопедии. Журн. АМН України, 11(4): 727. 15. Корольков О.І. (1999) Післярепозиційний гіперпресійний синдром при вродженому вивиху стегна. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Ортопедія, травматологія», Харків, 24 с. 16. Міренков К.В. (1998) Гостре руйнування колінного суглоба в умовах диспластичного вивиху надколінка. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Ортопедія, травматологія», Харків, 25 с. Наукова діяльність – процес, скерований на одержання нового знання й результат його діяльності. Філософський словник / За ред. В.І. Шин-карука.- Київ,1986. 17. Нестеренко С.А. (1989) Синдром нарушения равновесия надколенника диспластического генеза (хирургическое лечение). Aв-тореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 23 с. 18. Пустовойт Б.А. (1990) Синдром варусный диспластический коленного сустава (диагностика и хирургическое лечение). Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия,травматология», Харьков, 25 с. 19. Пустовойт Б.А. (1996) Хірургічна профілактика диспластичного гонартрозу. Aвтореф. дис. … докт. мед. наук: спец.14.00.20 «Ортопедия, травматология», Харків, 50 с. 20. Ремизов В.Б. (1988) Хроническая нестабильность коленного сустава (клиника, диагностика, хирургическое лечение). Aвтореф. дис. … докт. мед. наук: спец. 14.00.20 «Ортопедия, травматология», Киев, 50 с. 21. Ручко В.А. (1983) Неблагоприятные результаты после ме-нискэктомий (причины, диагностика, особенности повторных вмешательств). Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с. 22. Сименач Б.И. (1962) О «внутренних повреждениях» коленного сустава. Ортопед., травматол. и протез., 2: 84-86. 23. Сименач Б.И. (1978) Повреждения сумочно-связочного аппарата коленного сустава: диагностика и хирургическое лечение (с позиций системного подхода). Aавтореф. дис. … докт. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Киев, 50 с. 24. Сименач Б.И. (1964) Посттравматические реактивные изменения в коленном суставе (диагностика, течение и лечение). Aв-тореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с. 25. Simenash B. (1962) Lart trauma Kovetkezteben letrejott terdisuleti gyulladas Korismezenek es gyog. Nehany. Magyar TraumatoIogia, Orthop., es HeIyreaIito Sebeszet, 4: 263-275. 26. Сименач Б.И., Полозов Ю.Г., Панков Е.Я. (1990) Наследственно предрасположенные заболевания тазобедренного сустава (концептуальная модель). Ортопед., травматол. и протез., 3: 1-7. 27. Сіменач Б. (1998) Спадково схильні захворювання суглобів, теоретико-методологічне обґрунтування (на моделі колінного суглоба). Харків, Основа, 229 с. 28. Сіменач Б.І. (2002) Теоретико-методологічні аспекти ортопедичної науки. Ортопед., травматол. и протез., 2: 11-18. 29. Сіменач Б.І., Снісаренко П.І., Бабуркіна О.П. (2004) Синдром артрозуючої деформації, зумовленої спадковою схильністю. Клінічні особливості. Ортопед., травматол. и протез., 4: 95-100. 30. Сіменач Б.І., Пустовойт Б.А., Бабуркіна О.П. (2007) Ортопедическая артрологія – наука, що теоретизується. Міжнар. конф. з актуальних проблем артрології та вертебрології, Харків, 58-64. 31. Сіменач Б.І. (2009) Aртроз як облігатній процес – нова парадигма. Укр. ревматол. журн., 1(35): 17-22. 32. Сіменач Б. Ортопедична артрологія на шляху теоретизації (авторська версія). Харків, 134 с. 33. Снисаренко П.И. (1982) Переломы надколенника в системе феморо-пателлярного сочленения). Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с. 34. Суркин Н.П. (1985) Синдром нарушения равновесия надколенника диспластического генеза (клиническая и рентгенологическая диагностика). Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с. 35. Сіменач Б. (ред.) (1999) Спадково схильні захворювання суглобів (побудова лікувально-діагностичної тактики). Харків, 392 с. 36. Чемирис А.Й. (2007) Гострі ушкодження хрестоподібних зв’язок колінного суглоба. Aвтореф. дис. … докт. мед. наук: спец. 14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харків, 50 с. 37. Шишка І.В. (2005) Синдром тендоперіостопатії інсерційного апарату ахілового сухожилка диспластичного генезу зумовленого спадковою схильністю. Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Ортопедія-травматологія», Харків, 25 с. 38. Яковец В.В. (1974) Рентгенодиагностика повреждений менисков коленного сустава. Aвтореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец.14.00.19 «Ортопедия, травматология», Харьков, 23 с. РОЛЬ ДИССЕРТАЦИОННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В ПОСТРОЕНИИ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЙ НАУКИ НА МОДЕЛИ КОНЦЕПЦИИ «ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ АРТРОЛОГИЯ» Б.И. Сименач, О.П. Бабуркина Резюме. Приведены особенности и результаты ряда диссертационных исследований, выполненных на основе собственных общих представлений об «интегративной ортопедической артрологии» (ИОА) и ее основной составляющей «заболевания суставов, обусловленные наследственной предрасположенностью». Диссертации выполнены с использованием собственной общей поисковой системы в режиме внутрипроблемной импликации. В 8 докторских диссертациях, построенных на генезисном эссенциальном принципе, раскрываются и выясняются закономерности взаимосвязей разных концепций и теоретические обобщения, составляющие суть теории ИОА. В 15 кандидатских диссертациях, построенных на феноменологическом уровне, описываются новые факты, в том числе 9 новых диспластиче-ских синдромов. Таким образом, диссертационные исследования, кроме классификационных функций, раскрывают новые эмпирические и теоретические знания, чем существенно обогащают представление об ИОА. Ключевые слова: диссертационные исследования, фундаментальные исследования, интеграционная ортопедическая артрология, наследственно предрасположенные заболевания, генезисный принцип, новые знания. Пути формирования нового знания в современной науке / С.Б. Крымский, Б.А. Парахомский и др. Наукова думка, Киев. – 1983, 222 с. No Comments » Додати свій |
||
Leave a comment